Гугель Яків Семенович

Гугель Яків Семенович ( 21.01.1895–15.10.1937) — промисловець. Закінчив Одеське середнє технічне училищеще, навчався в Донецькому інституті господарників (заочно). 1917 був обраний депутатом Пересипської райради робітничих депутатів. Від 1920 — член РКП(б)–ВКП(б). Працював на керівних посадах у металургійній промисловості (Таганрозький, Станіславський, Костянтинівський, Маріупольський заводи). 1931–32 — начальник будівництва Магнітогорського металургійного комбінату. Під його керівництвом були споруджені та введені в дію перші агрегати заводу. Від лютого 1933 — начальник будівництва і директор маріупольського заводу «Азовсталь». 1935 за заслуги у розвитку металургії Г. відзначений орденом Леніна; на 6-му i 7-му Всесоюзних з'їздах рад обирався членом Всеросійського ЦВК. 15 липня 1937 заарештований у справі «троцькістської терористичної організації» (див. «Троцькістсько-терористичної організації в Україні» справа 1937). Приводом для арешту був конфлікт із місцевим компартійним керівництвом, критичне ставлення до командних методів. 14 жовтня 1937 на закритому засіданні виїзної воєнної колегії Верховного Суду СРСР (у м. Києві) Г. винесено смертний вирок, який виконано наступного дня. Реабілітований 1956.

Курсивний текст== Джерела та література ==

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.