Гулеватий Трохим Яремович

Народився 15 квітня 1911 року в селі Косанове (нині Гайсинський район Вінницької області) у багатодітній сім'ї селянина-бідняка. Закінчивши 7 класів, працював в колгоспі.

У Червоній Армії з 1931, був зарахований музикантом 331 кавалерійського полку, що базувався у Гайсині[1]. Проходив службу командиром відділення, старшиною роти в 30-ї стрілецької дивізії, в Запоріжжі. У 1939 році Гулеватий закінчив військово-політичні курси, служив політруком стрілецької роти в Київському військовому окрузі. Член КПРС з 1939.

У боях німецько-радянської війни з липня 1941 року. Брав участь в боях на Південно-Західному, Північно-Кавказькому, Закавказькому фронтах. У грудні 1941 був тяжко поранений. Після лікування медкомісія визнала Трохима Яремовича непридатним до подальшої служби, але пізніше він потрапляє на Північний Кавказ, бере активну участь у звільненні відомих курортних міст. Визвольний наступ тривав, в 1943 Гулеватого направляють на перепідготовку в перше Горьківське танкове училище, а потім — у Вищу Ленінградську бронетанкову школу. По її закінченню влітку 1944 він отримує танкову роту й потрапляє з нею на 1-й Український фронт.

Командир батальйону 55-ї гвардійської танкової бригади (7-го гвардійського танкового корпусу (3-я танкова армія, 1-й Український фронт) гвардії капітан Гулеватий[2] відзначився 25 квітня 1945 в боях при оточенні і знищенні угруповання противника в Берліні. Першим в бригаді його батальйон форсував Тельтов-канал і опанував передмістя Берліна Целендорф. Відбивши 2 контратаки гітлерівців, знищив 7 зенітних знарядь і до батальйону ворожої піхоти захопивши в полон 500 солдатів і офіцерів. На світанку підсилений вогневими засобами батальйон вирушив у визначений район південніше гітлерівської столиці. Через кілька годин маршу батальйон зіткнувся з угрупуванням німецьких військ, котрі поспішали на допомогу столичному гарнізону. У важкі хвилини бою в районі стадіону особисто повів у штурмову атаку свій батальйон, виконав завдання з'єднання з частинами першого Білоруського фронту. Ворог прагнув перешкодити цьому, та не встояли фашисти під вогнем усіх видів озброєння комбата капітана Трохима Гулеватого. Бій тривав недовго, відчуваючи свою приреченість, гітлерівці здалися в полон, наказ командування було виконано.[3].

За Берлінську операцію присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу 27 червня 1945.

Після війни продовжував службу в Радянській армії.

З 1956 року в званні підполковника Трохим Яремович Гулеватий був звільнений у запас. Проживав і працював у Вінниці, помер 30 серпня 2002 року, похований на Центральному цвинтарі у Вінниці.

• Гулеватий Трохим Яремович (рос). Подвиг народу (база даних). Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 12 квітня 2016.
• Перелік нагород. Подвиг народу (база даних). Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 12 квітня 2016.
• Орден Вітчизняної війни 1 ступеня (дата наградного документа: 06.04.1985). Подвиг народу (база даних). Архів оригіналу за 29.07.2012. Процитовано 12.04.2016.

• Гайсин. РДА. Архів оригіналу за 24 вересня 2015.
• Гайсин Видатні люди краю. Архів оригіналу за 14 березня 2016.

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
• Гулеватий Трохим Юхимович // Овіяні славою імена: Герої Радянського Союзу. Уродженці Вінниччини. — Одеса: 1989. — с. 32-33.
• Гулеватий Трохим Яремович // Вінницька правда. — 1965 — 9 трав.
• Ковч Ю. Діяв рішуче, неординарно, сміливо // Трибуна праці. — 1995. — 21 лют.
• Мельник В. Зірка героя // Трибуна праці. — 1977. — 25 груд; Трибуна праці. — 1969. — 9 трав.
• Овіяні славою імена. Одеса, 1983. / стр.84-85.

Трохим Яремович Гулеватий. // Сайт «Герои страны» (рос.).