Гуляйпільський краєзнавчий музей
Гуляйпíльський краєзна́вчий музе́й — районний краєзнавчий музей у місті Гуляйполе Запорізької області, зібрання матеріалів і предметів з етнографії та історії краю, зокрема Махновщини.
Гуляйпільський краєзнавчий музей  | |
|---|---|
 | |
| 47°40′09″ пн. ш. 36°15′24″ сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Гуляйполе, вул. Соборна, 75 |
| Засновано | 11 грудня 1960 року |
| Фонд | 17 тис. експонатів[1] |
| Директор | Любов Григорівна Геньба |
  Гуляйпільський краєзнавчий музей (Україна) | |
| |
Загальна інформація
Музей розташований у центрі міста за адресою: вул. Соборна, буд. 75, м. Гуляйполе—70200 (Запорізька область), Україна.
Гуляйпільський краєзнавчий музей заснований 11 грудня 1960 року. Будівля музею споруджена у 1901 році як приміщення банку «Товариство взаємного кредиту». У роки Другої Світової війни тут знаходилася церква. У повоєнні часи – районний будинок культури, з 1989 року – ошатна будівля музею.
Музей гостинно приймає гостей з різних куточків землі. Щороку музей відвідують представники Німеччини, Польщі, Італії, Канади, Америки, Франції. Особливо дружні стосунки складаються з представниками Франції, бо саме там покоїться прах нашого легендарного земляка Нестора Махно. [1]
Експозиція
Експозиція музею становить 9 розділів, а фонди — 18 тисяч експонатів:
- археологія;
- доба запорізького козацтва;
- побут селянської та міщанської оселі;
- ремесла Гуляйпільського краю;
- період громадянської війни 1918–1920 рр. — найбільша і найповніша експозиція закладу;
- Голодомор 1930-х років;
- Друга світова війна;
- «Сучасність»;
- Письменники рідного краю — Гуляйпілля є батьківщиною 14 членів спілки письменників України; це зокрема М. Тардов — письменник-фронтовик, Л. Юхвід (автор книги «Весілля в Малинівці»); письменники-сучасники Г. Лютий (Голова Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України), В. Віденко (автор популярної пісні «На долині туман»), поетеса Л. Геньба (директор музею) та багато інших.[1]
Експозиція періоду Громадянської війни найбільше висвітлює революційний шлях ватажка повстанського руху на півдні України (1918–1921 рр.) — Нестора Махна. Все недовге життя цієї людини було присвячене служінню ідеї — побудові щасливого, заможного суспільства, без пригноблення морального і фізичного, без панів і начальників.
Сам він створив і очолив у 1917 році у Гуляйполі перші органи народовладдя (спочатку — Селянський союз, а пізніше — Раду робітничих і селянських депутатів), провів земельну реформу. Все життя Нестора Івановича Махна гідно його девізу: «Жити і вільно померти у бою». Так він і пішов у вічність, лишивши нам своє ім'я і чорний прапор волі.
Галерея (серпень 2006 року)
Вхід до музею
Тачанка 1920-х рр. — один з музейних експонатів
Махнівський анархістський прапор (експонат)
Погруддя Нестора Махна в музеї