Гуньба блакитна

Однорічна трав'яна рослина, заввишки 30–100 см, з численними прямими гілками, які направлені вгору. Прилистки трикутні, зубчасті. Листки довгочерешкові, трійчасті, з яйцеподібними, до 5 см завдовжки листочками, по краю гостро-зубчатими. Суцвіття в пазухах верхніх листків, густе, кулясте. Квітки блакитні, інколи майже білі, дрібні, до 6,5 мм завдовжки. Плоди — дрібні обернено-яйцеподібні боби до 6 мм довжиною з нечисленним (2–3) насінням. Насіння світле, 1–2 мм у діаметрі, злегка сплюснуте.

Порівняно холодостійка рослина. Краще висівати у другій половині квітня. Оптимальні способи сівби — широкорядний (45 × 15, 60 × 15 см), або стрічковий (20+50) × 15 см. Глибина сівби 1,5–2,0 см. Сходи появляються на 8–10 добу. Незважаючи на відносну посухостійкість, гуньба під час цвітіння і формування насіння вимоглива до вологи. Перезволоження не переносить і швидко жовтіє. Для кращого росту бажано використовувати фосфатмобілізуючі мікроорганізми. Добрий попередник для усіх овочевих рослин, окрім бобових.

Кількість хромосом у соматичних клітинах складає 2n=16, або 32.

У дикому стані росте у середньоземноморських країнах. Культивується в Європі, Туреччині та Закавказзі.

Для отримання ароматної приправи з ароматом грибів необхідно дотримуватися певних вимог. Верхівки пагонів скошують у період молочно-воскової стиглості бобів, коли вони мають найкращий аромат. Скошують на висоті 10–20 см, що дає можливість отримати отаву після повторного відростання. Зрізані рослини висушують у тіні під навісами. Після чого перетирають у порошок під назвою «грибна трава». Аналогічний продукт можна отримати і від розмелювання насіння.

Гуньбу блакитну використовують у кулінарії. Висушені та розмелені верхівки пагонів і плодів є основною сировиною до виробництва грузинської приправи уцхо-сунелі та одним із інгредієнтів приправи хмелі-сунелі. Надає дуже приємний присмак і аромат квашеній капусті, солоним огіркам, м'ясним і рибним стравам, супам. Має використання у сироварінні.

Рослина містить сапоніни стероїдні та амінокислоту канавалін. У народній медицині використовують при очних хворобах, як сечогінне, болетамувальне, протипухлинне, а також при подагрі і асциті. Відвар насіння як лактогенний засіб, а у ветеринарії — при ящурі.

• Лавренов В. К., Лавренова Г. В. Полная энциклопедия лекарственных растений. Том II (Раздел 1229. Пажитник голубой)/СП.: "Издательский Дом «Нева»; М.: «ОЛМА-ПРЕСС». 1999, 816 с. ISBN 5-7654-0260-7; ISBN 5-7654-0261-5; ISBN 5-224-00086-6; ISBN 5-224-00087-4
• Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Hydrangeaceae — Haloragaceae. / Сем. 10. Fabaceae — Бобовые, род 51 — Trigonella. — Л.: Изд-во «Наука», 1987. — 328 с.
• Сич З. Д. Овочева екзотика: Монографія / З. Д. Сич, І. М. Бобось. — Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД». — 264 с. ISBN 978-617-7121-17-5

• Гуньба блакитна (Trigonella caerulea L.)
• 
  Насіння
• 
  Молоді рослини після сходів
• 
  Цвітіння
• 
  Доросла рослина
• 
  Суцвіття