Гурген I

Походив з династії Багратіоні. Син Адарнасе II, еріставт-еріставі Кларджеті, і Беврелі (доньки Баграта I, царя Абхазії). 867 року отримав від батька титул еріставі й область Верхнє Тао, а після смерті Адарнасе II близько 870 року успадкував решту володінь.

881 року після загибелі стриєчного брата — ерісмтавара Давида I зумів захопити владу в Іберійському князівстві. Втім проти Гургена I виступив еріставі Ліпарит Багваші, якого підтримував Ашот I, цар Вірменії, які підтримали малолтінього сина Давида I — Адарнасе. Але візантійський імператор Василь I визнав права Гургена I, надавши тому титул куропалата.

Новий володар намагався зміцнити своє становище. Тому замирився з Ліпаритом та Ашотом I. Втім самостійна політика викликала невдаволення Візантії. Також Баграт I, цар Абхазії, підтримував Насру, претендента на трон Іберії.

У 885 році Насра за допомогою абхазького війська відвоював область Самцхе, де він отримав додаткову допомогу від аланського вождя Бакатара. У 888 році Адарнасе завдав поразки Насрі, чим суттєво підняв свійпрестиж в державі. За цим він очолив себе царем, що ставило того над Гургеном I

Гурген I вимушен був відступити до Верхнього Тао. Водночас отримав область Шавшеті, де в місто Артаані переніс столицю. Тут готувався до боротьби проти Адарнасе IV. На бік останнього перейшов Баграт, еріставі Кларджеті і небіж Гургена I.

У 891 році протистояння перетворилося на війну. Але у битві біля Мглінаві гурген I зазнав поразки, де отримав важке поранення, від якого невдовзі помер.

• Адарнасе (д/н—896), еріставі Тао
• Ашот (д/н—918), еріставт-еріставі Тао

• Toumanoff, Cyril (1967). Studies in Christian Caucasian History. Georgetown University Press.
• Thomson, Robert W. (1996), Rewriting Caucasian History. Oxford University Press, ISBN 0-19-826373-2
• Stephen H. Rapp, Studies in medieval Georgian Historiography: Early Texts and Eurasian Contexts, 2003.