Гуревич Олександр Йосипович
Олександр Йосипович Гуревич (нар. 1896, місто Білосток Гродненської губернії, тепер Польща — розстріляний 30 жовтня 1937, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, начальник Головного управління металургійної промисловості ВРНГ СРСР, заступник народного комісара важкої промисловості СРСР, член ЦВК СРСР 6—7-го скликань. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1927—1934 роках.
| Гуревич Олександр Йосипович | |
|---|---|
| Народився |
1896 Білосток, Гродненська губернія, Росія |
| Помер |
30 жовтня 1937 Москва, СРСР |
| Громадянство |
 Росія,  СРСР |
| Національність | єврей |
| Діяльність | політик |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |
 |
Біографія
Народився в єврейській родині. У 1914 році закінчив Білостоцьку приватну гімназію, до Московського університету не вступив через відсоткову норму для євреїв. У 1915—1917 роках навчався в Московському комерційному інституті.
Брав активну участь в революційному русі, керував гуртком політосвіти, був секретарем районного комітету РСДРП(б) у Москві. Учасник боротьби за радянську владу в Москві.
У 1918—1927 роках — член Президії ЦК Спілки металістів.
У 1927 році закінчив Московський інститут народного господарства імені Плеханова.
У 1927—1930 роках — керівник Групи Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР.
13 липня 1930 — 4 лютого 1932 року — член Президії Центральної контрольної комісії ВКП(б).
У 1930—1932 роках — начальник Головного управління металургійної промисловості Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР та член Президії ВРНГ СРСР.
У 1932—1936 роках — начальник Головного управління металургійної промисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.
У грудні 1936 — 1937 року — заступник народного комісара важкої промисловості СРСР.
До липня 1937 року — заступник голови Державної планової комісії при РНК СРСР.
7 липня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 29 жовтня 1937 року до страти, розстріляний наступного дня. Похований на Донському цвинтарі Москви.
7 травня 1955 року посмертно реабілітований.
Твори
- В. І. Ленін і професійні спілки. 2-е вид. М., 1925
- Теорія і політика заробітної плати. М., 1930;
- Перемога партії: чорна металургія до VII з'їзду Рад СРСР. М., 1935.
Нагороди
- орден Леніна (23.03.1935)