Гуршал Петро Миколайович
Петро Миколайович Гуршал (нар. 30 червня 1960, Гайове, Вінницька обл. — 9 січня 1981, Афганістан) — воїн-афганець, нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно)[1].
Гуршал Петро Миколайович | |
---|---|
Народився |
30 червня 1960 Гайове, Барський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
Помер |
9 січня 1981 (20 років) Афганістан |
Країна | СРСР |
Діяльність | солдат |
Учасник | Війна в Афганістані 1979—1989 |
Нагороди | |
Життєпис
Народився Петро Гуршал 30 червня 1960 року у селянській сімї у селі Гайове, що на Вінниччині.
З 1970 по 1974 роки навчався у школі № 1 міста Бар. По закінченні школи навчався у Барському СПТУ № 8.
25 січня 1979 року призваний Барським РВК до Збройних сил СРСР. У січні 1980 року відправлений рядовим в Афганістан. Неодноразово брав участь у бойових діях як наводчик-оператор БМП.
Петро Гуршал героїчно загинув 9 січня 1981 року при виконанні бойового завдання отримавши смертельне поранення в районі населеного пункту Ханабад.
Похований на православному кладовищі міста Бар по вулиці М. Кривоноса[2].
Нагороди
За мужність і відвагу нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
Вшанування пам'яті
У 1982 році на могилі Гуршала встановлено пам'ятник.
У лютому 2016 року до 35-ої річниці загибелі на будівлі Барської загальноосвітньої школи І—III ступенів № 1, де навчався Петро Гуршал встановлено меморіальну дошку. ЇЇ відкрив голова районної Спілки ветеранів війни в Афганістані Василь Зоря.
14 жовтня 2014 року в місті Бар на площі Пам'яті відкрито пам'ятник воїнам-афганцям. На постаменті пам'ятника, який представляє бойову машину БМП-1 розташована меморіальна плита, присвячена воїнам-інтернаціоналістам Барського району, які загинули в Афганістані[3].
Примітки
- На Вінниччині відкрили меморіал афганцю, що загинув 35 років тому. Вінниця.info. 9 лютого 2016. Процитовано 15.02.2022.
- Комунальний заклад Барська районна бібліотека (18.01.2012). Могила Гуршала П.М., 1981 р.. Вінницький інформаційний портал. Процитовано 15.02.2022.
- Памятник воинам-афганцам в г. Бар. Шукач www.shukach.com/. 24 февраля, 2020. Процитовано 15.02.2022.