Збройні сили СРСР

Збройні сили СРСР, також відомі як Збройні сили Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Збройні сили Радянського Союзу (рос. Вооружённые Силы Союза Советских Социалистических Республик, Вооружённые Силы Советского Союза) — відносяться до збройних сил РРФСР (1917–1922) та Радянського Союзу (1922–1991) від їх заснування у вирі Громадянської війни у Росії до розпуску у грудні 1991 року.

Парадний розрахунок Червоної армії у Москві у 1922 році
Збройні сили Союзу Радянських Соціалістичних Республік
Вооружённые cилы Союза Советских Социалистических Республик
Засновані 15 січня 1918 р.
Поточна форма 23 лютого 1946 р.
Розпущені 25 грудня 1991 р.
Види збройних сил
Штаб Москва
Командування
Головнокомандувач див. Верховний головнокомандувач СРСР
Міністр оборони див. Голова радянського військового відомства
Начальник штабу див. Начальник Генерального штабу ЗС СРСР
Людські ресурси
Вік 18–27 р.р.
Призов 18 місяців
Населення у
призовному віці		 92,345,764 (1991 р.), віком 16–49
Активні службовці 4 230 920 (1991 р.) (1-е місце)
Витрати
Бюджет 290 млрд $ (1990 р.) (1-е місце)[1][2][lower-alpha 1]
Відсоток у ВВП 12.9% (1990 р.)
Історія
Історія військових звань у Росії та СРСР
Історія Червоної армії
Однострої та звання
Категорії РСЧА 1918—1935
Звання РСЧА 1935—1940
Звання РСЧА 1940—1943
Звання у армії СРСР 1943—1955
Звання Збройних сил СРСР 1955—1991
Військова форма РСЧА (1918—1935)
Військова форма РСЧА (1936—1945)
Збройні сили СРСР у Вікісховищі

За законом про всесоюзний військовий обов'язок від вересня 1925 року, Збройні сили Радянського Союзу складалися з п'яти компонентів: сухопутних військ, повітряних сил, флоту, ВНК (ОДПУ) та конвойних сил.[5] ОДПУ пізніше було виділено у незалежну структура та об'єднано із НКВС у 1934 році таким чином, що її внутрішні війська опинились під об'єднаним командуванням комісаріатів оборони та внутрішніх справ. Після Другої світової війни були утворені Ракетні війська стратегічного призначення (1959), Війська ППО (1948) та всесоюзні сили національної цивільної оборони (1970), із розміщенням на першій, третій та шостій позиціях відповідно офіційного радянського визначення відносної важливості (із сухопутними військами на другому місці, повітряні сили четвертими та флот п'ятим).

Історія створення

Склад

До складу Збройних Сил входили:

До середини 1980-х років Збройні Сили СРСР були одними з найбільших у світі за чисельністю, володіли великим запасом ядерної та хімічної зброї, і розвиненою системою її доставки. Крім цього, мали найбільші танкові угрупованнями на Землі — близько 60 тисяч танків і бронемашин.

Примітки
  1. According to the CIA, the Soviet Union spends roughly 15–17%, or $300 billion, of its GDP on defense, while others place the figure as high as 20–25%.[3][4]

Посилання
  1. Soviet Military Budget: $128 Billion Bombshell. The New York Times. 31 травня 1989. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. (англ.)
  2. Soviets to trim military production by 1990. Defense Daily. 24 липня 1989. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 серпня 2015 — через HighBeam Research. (потрібна підписка).
  3. Soviet military spending put at 20-25% of GNP. Defense Daily. 24 квітня 1990. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 серпня 2015 — через HighBeam Research. (потрібна підписка).
  4. Soviets have not hardened position on SLCM - Akhromeyev. Defense Daily. 9 травня 1990. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 серпня 2015 — через HighBeam Research. (потрібна підписка).
  5. Scott and Scott, The Armed Forces of the Soviet Union, Westview Press, 1979, p.13

Література
  • Lehrke, Jesse Paul. "The Transition to National Armies in the Former Soviet Republics, 1988-2005.” Oxfordshire, UK: Routledge (2013). See especially Chapters 1-4 (see: http://www.routledge.com/books/details/9780415688369/)
  • Lester W. Grau and Ali Ajmad Jalali, "The Campaign for the Caves: The Battles for Ahawar in the Soviet-Afghan War" Foreign Military Studies Office, Ft. Leavenworth, KS, reprinted from Journal of Slavic Military Studies, Vol. 14, September 2001, Number 3.
  • Lewis, William J., The Warsaw Pact: Arms, Doctrine and Strategy, Institute for Foreign Policy Analysis; 1982. ISBN 0-07-031746-1. This book presents an overview of all the Warsaw Pact armed forces as well as a section on Soviet strategy, a model land campaign which the Soviet Union could have conducted against NATO, a section on vehicles, weapons and aircraft, and a full-color section on the uniforms, nations badges and rank-insignia of all the nations of the Warsaw Pact.
  • Michael MccGwire, 1987. 'Military Objectives in Soviet Foreign Policy'. Washington DC: Brookings Institution.

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.