Гурін Василь Іванович
Васи́ль Іва́нович Гурін (18 березня 1939, в смт Первомайське — 10 вересня 2018[1]) — живописець. Дійсний член Національної академії мистецтв України, народний художник України, член Національної Спілки художників України, голова Київської організації Національної Спілки художників України.
Василь Іванович Гурін | |
---|---|
| |
Народився |
18 березня 1939 смт Первомайське |
Помер |
10 вересня 2018 (79 років) Київ, Україна |
Місце проживання | Київ |
Країна | Україна |
Діяльність | художник |
Alma mater | Київський художній інститут |
Галузь | станковий живопис |
Заклад | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
Звання |
професор, академік АМУ |
Відомий завдяки: | голова Київської організації Національної Спілки художників України |
Нагороди |
Біографія
Народився 18 березня 1939 року в смт Первомайське, нині Автономна Республіка Крим.
У 1965 році закінчив Київський художній інститут (майстерня професора К. Трохименка), навчався у творчій майстерні Академії мистецтв СРСР під керівництвом С. Григор'єва (1968).
Працював у галузі станкового живопису. Автор тематичних картин, портретів, натюрмортів, пейзажних циклів.
Твори
«Перша весна» (1966), «Автопортрет» (1969), «Моя мати» (1971), «Мій сон. Батько» (1973), «Матері чекають…» (1974), «А льон цвіте…» (1977), «Ярославна» (1982), «Шість червоних гвоздик» (1988), «Відлуння минулого», «Мамині вареники» (1991), «Чорне сонце. 1933» (1993), «Джерело. Марія Приймаченко» (1994), «Тиша над Козинкою» (1997), «Зимова поезія» (1998), та ін.
Педагогічну роботу в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури розпочав у 1969 році, з 1987 — професор, з 1989 — завідувач кафедри живопису і композиції, з 1993 — керівник навчально-творчої майстерні станкового живопису.
Примітки
- Помер український живописець Василь Гурін. ukranews_com (ua). Процитовано 11 вересня 2018.