Густав Вайганд

Вайганд Густав (нім. Gustav Weigand, 1 лютого 1860, м. Дуйсбурґ 8 липня 1930, Бельгернгайн, поблизу Лейпцига) — німецький романіст і балканіст. Професор Лейпцизького університету.

Густав Вайганд
нім. Gustav Weigand
Народився 1 лютого 1860(1860-02-01)[1][2]
Дуйсбург, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія[3]
Помер 8 липня 1930(1930-07-08)[1][3][2] (70 років)
Бельгерсгайн, Лейпциг, Саксонія, Німецький рейх[3]
Країна  Німеччина
Діяльність мовознавець, викладач університету
Alma mater Лейпцизький університет
Науковий ступінь докторський ступінь[4]
Відомі учні Stoyan Romanskid
Знання мов німецька[1]
Заклад Лейпцизький університет
Членство Болгарська академія наук, Румунська академія і Macedonian Scientific Instituted

1893 заснував Інститут румунської мови та його науковий орган «Jahresbericht des Institut fur rumänische Sprache zu Leipzig» («Річний звіт Інституту румунської мови в Лейпцигу»), був редактором (до 1894) цього видання.

У 19251930 редагував науковий журнал «Balkan-Archiv» («Балканський архів»).

Вивчав українські говори Буковини і Бессарабії (праця «Діалекти Буковини й Бессарабії»), досліджував лексику та етнографію румунських вівчарів. Його праця «До термінології молочного господарства» (1910) має важливе значення для дослідження лексики українських говорів району Карпат.

Література

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.