Густав Горн

Походив з впливового шведського клану Горн, роду Горн аф Бьорнеборг. Молодший син фельдмаршала Карла Горна і Агнети фон Дельвіг. Народився 1592 року у замку Ербігус лена Уппсала, де його батько перебував в ув'язненні разом з родиною.

Здобув гарну освіту протягом 1609—1612 роках в університетах Ростока, Єни і Тюбінгену. військову службу розпочав 1613 року в поході Еверта Горна під час війни з Московським царством. Відзначився при захопленні Івангорода і Копор'є. З 1614 року навчався військовій справі в Моріца Оранського, штатгальтера Республіки Сполучених провінцій. 1618 року стає камергером короля Густава II Адольфа.

1621 року на посадуполковника Норландського полку відзначився під час облоги Риги, де був важко поранений. 1625 року захопив Тарту. Спільно з губернатором Якобом Делагарді у 1625—1628 роках здійснював захист Лівонії від спроб Речі Посполитої її відвоювати. 1625 року стаэ членом Риксроду. 1628 року пошлюбив представницю впливового роду Оксенштерна. 1626 року звитяжив у битвах під Вальгофом і Венденом. 1628 року стає фельдмаршалом.

1630 року перед висадкою шведської армії в Померанії стає заступником короля Густава II Адольфа в командуванію військами. 1631 року у битві під Брейтенфельдом в значні мірі сприяв перемозі шведів над імператорською армією Йоганна Тіллі. Слідом за цим очолив війська у південній Франконії, де захопив місто Мергентгайм. Потім діяв спільно з королем в Баварії, де було зайнято Аугсбург. Очолив війська у рейнській кампанії, захопивши Кобленц і Трір. Потім діяв переважно у Швабії. В цей час помирає його дружина.

1632 року після загибелі Густава II Адольфа разом з Юханом Банером стає очільником шведських військ в Німеччині. Втім не зміг ефективно взаємодіяти з протестанською армією Бернарда Саксен-Веймарського. Тому Горн залишав у Швабії та Баварії. У 1634 року не зміг завадити об'єднанню іспанського війська на чолі із інфантом-кардиналом Фердинандом та спадкоємцем трону Фердинандом Угорським. Неввдовзі Горн об'єднався зБернардом Саксен-Веймарським, але зазнав поразки у битві при Нердлінгені. Сам Густав Горн потрапив у полон, де перебував до 1642 року.

По поверненню до Швеції стає віце-президентом військової колегії. 1643 року оженився вдруге. 1644 року з початком війни проти Данії очолив війська в Сконе, захопивши усю цю провінцію, окрім міста Мальме і Крістіанстад. Облягав Мальме до 1645 року, коли було укладено Бремсебруський мир. Водночас призначається лангманом і головою судового округу Південна Фінліяндія.

1651 року стає графом Бьорнеборг у Фінляндії та бароном Марієнборг в Лівонії. 1652 року стає генерал-губернатором Лівонії. 1653 року очолив військову колегію. З початком війни з Річчю Посполитої 1655 року очолив оборону Лівонії. Помер 1657 року.

1. Дружина — Крістіна, донька графа Акселя Оксеншерни

Діти:

• Агнета (1629—1672), дружина барона Ларса Круза Гудема
• Аксель (1630—1631)

2. Дружина — Сігрід Бельке

Діти:

• Анна Катаріна (1644)
• Крістіна (1646)
• Ебба Сиґрід (1646)
• Гелена (1647—1648)
• Марія Елеонора (1648—1652)
• Густав Карл (1650—1654)
• Еверт (1652—1654)
• Єва (1653—1740), дружина Нілса Бельке, фельдмаршала
• Хедвіга Ловіс (1655–д/н), дружина: 1) барона Турі Спарре; 2) Бернгарда фон Левіна, генерала

• Åstrand, Göran; Aunver, Kristjan (1999). Här vilar berömda svenskar: uppslagsbok och guide. Bromma: Ordalaget. sid. 63.
• Gustav Horn