Гусятинський Анатолій Маркович

Народився 8 [21] березня 1900(19000321)[1] року в Харкові. У 1911—1917 роках навчався в Полтаві у Комерційному семирічному училищі Олександра Оттовича Байєра, в 1917 році — у художника у Івана М'ясоєдова, з 1918 року у Мане-Каца в Харкові. У 1919–1921 роках викладав в мистецькій студії робітничої молоді в Харкові. В 1923 році переїхав до Москви де навчався у Володимира Фаворського на поліграфічному факультеті Вищих художньо-технічних майстерень.

У 1932–1940 роках викладав у Московському художньому інституті, технічному училищі при Держзнаку, Московському архітектурному інституті. Помер в Москві 29 серпня 1940 року.[1]

Дружина — художниця Фаїна Іллівна Поліщук-Гусятинська (1898, Бердичів — 1968, Москва)[2]

Працював в техніках олійного живопису, темпери, гуаші, акварелі, сангіни. Писав портрети, пейзажі, жанрові композиції. Автор:

• серії гуашей «У радгоспі Адигеї» (1928);

акварелей

• «Феодосія» (1928);
• «Консервний завод. Феодосія» (1934);
• «Дівчина-айсорка» (1936);
• «Баржі на Москві-річці» (1936);
• «Місхор» (1937);

малюнків

• «Автопортрет» (1924);
• «Дівчинка-татарка» (1928);
• «Стара» (1933);

живописних творів

• «Алупка-Сара» (1935);
• «Мімоза» (1938);
• «Блакитний кавник» (1938);
• «Натюрморт з книгою» (1939).

Виконав ескізи декорацій, завіси і костюмів до вистави «Стіна плачу» Лева Мізандронцева в Московському єврейському театрі[1].

Експонував свої роботи на виставках:

• «Художники РРФСР за XV років» (1932—1934);
• 1-й виставці акварельного живопису московських художників (1937);
• Всесоюзній художній виставці «Індустрія соціалізму» (1939) в Ленінграді і Москві.

Посмертна виставка творів художника пройшла в Москві у 1955 році[1].

Роботи художника зберігаються в Третьяковській галереї, Російському музеї, Державному музеї образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна[3].

• Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 34. ISBN 966-5467-23-4.