Гутії

Гутії (кутії) — напівкочові племена, що жили в ІІІ-ІІ тисячоліттях до нашої ери на заході Іранського нагір'я на території теперішніх Південного Азербайджану та Курдистану. Відомо, що кутії значно поступалися жителям Межиріччя в цивілізаційному плані, але відрізнялися своєю войовничістю, за що в документах тієї епохи їх часом називають «дракони гір». Етнічне походження та мова гутіїв не відомі, хоч Дьяконов припускає, що вона була споріднена з мовами інших народів Загросу — лулубеїв, еламітів, каспіїв. Вірогідно належили до Індоєвропейців.

Клинописна табличка з зикурату в Уммі зі згадкою про пожертву Сіума кутійця, 2130 рік до н. е. . Лувр.

Антропологічно гутії були схожі на людей, що й досі населяють цей регіон. Царі Аккаду воювали з гутіями, котрих покликали на допомогу шумери після спроб акадців знищити їх храм в Ніппурі. Саме в битві з ними, схоже, загинув Нарам-Суен, і саме ці племена врешті звільнили Межиріччя від панування Аккаду після смерті його сина Шаркалішаррі. Кілька поколінь кутії домінували в Месопотамії як військова сила[1]. Кутії, швидше за все, офіційно були в ролі захисників релігії шумерів, до котрої самі ставилися з великим піїтетом, зважаючи на численні згадки про їх пожертви на шумерські храми, і на те, що вони свого апарату управління не створювали. Кутії дуже нагадують наших запорожців за способом життя, навіть булава у них була символом влади. В час приходу кутіїв у Шумер нічого не відомо про їхніх дружин і дітей. Мабуть, кутії прийшли туди як військо і пізніше одружувалися вже з дочками шумерів.

Вважається, що час правління гутіїв сприймався шумерами та аккадцями, як час бід та лих, викликаних як насильством завойовників, так і припиненням нормального управління та господарювання. Бо, наприклад, в шумерському гімні на честь бога Нінібу говориться

Країна в руках жорстоких ворогів

Богів забрали в полон[2]

Люди обтяжені повинностями та податками

Канали та арики запущені

Тигр вже не судохідний

Поля не зрошуються

Поля не родять

Але цей гімн повністю заперечує наявність в Шумері в роки кутіїв національного ренесансу, великого розквіту торгівлі, землеробства, літератури і мистецтва, про наявність чого свідчать багато археологічних знахідок. Потрібно брати до уваги, що кутії спільно з шумерською релігійною елітою створили теократичне правління в країні, особливо в роки Лагашського енсі Гудеа, що повністю усунуло від влади світську аристократію, найперше акадського походження.

Через 60 років світська аристократія повстала і під проводом Утухенгаля розбила військо останнього кутійського царя (чи обраного отамана) Тирігана, котрий правив тільки 40 днів. Швидше за все, це був добре організований заколот, де заколотники використали переобрання влади в кутіїв. Відомо, що Тиріган був вбитий разом з дружиною і сином, а подальша доля його одноплемінників залишилася невідомою; можливо, вони усі були також перебиті. Ця зміна влади стала початком кінця шумерської цивілізації, котра зійшла з історичної арени після цього через менш як півтора століття.

В І тисячолітті до нашої ери вавилоняни та ассирійці за традицією часом називали кутіями народи, які жили в східних горах чи за ними — манійців, мідійців, персів, урартів.

Царі кутіїв XXII століття до н. е.
Ім'я Роки правління За іншими даними Царював Примітки
Еррідупізир (Енрідавазир) 2230-2202 до н. е. 2141-2138 до н. е. Царював в Ніппурі
Імта 2202-2197 до н. е. 2138-2135 до н. е. 5 років
Інкешуш (Інгешуш) 2197-2191 до н. е. 2135-2129 до н. е. 6 років Став першим кутієм в Шумерському списку царів.
Сарлагаб 2191-2185 до н. е. 2129-2126 до н. е. 6 років
Шульме 2185-2179 до н. е. 2126-2120 до н. е. 6 років
Елулу-Меш (Елулумеш) 2179-2173 до н. е. 21720-2114 до н. е. 6 років
Інімабакеш 2173-2168 до н. е. 2114-2109 до н. е. 5 років
Ігешауш (Ігнешуш ІІ) 2168-2162 до н. е. 2109-2103 до н. е. 6 років
Ярлагаб 2162-2147 до н. е. 2103-2088 до н. е. 15 років
Ібате 2147-2144 до н. е. 2088-2085 до н. е. 3 роки
Ярлангаб (Ярлаган І) 2144-2141 до н. е. 2085-2082 до н. е. 3 роки
Курум 2141-2140 до н. е. 2082-2081 до н. е. 1 рік
Хабилькін (Хабилкін) 2140-2137 до н. е. 2081-2078 до н. е. 3 роки
Лаерабун (Лахараб) 2137-2135 до н. е. 2078-2076 до н. е. 2 роки Mace head inscription
Ірарум 2135-2133 до н. е. 2076-2074 до н. е. 2 роки
Ібранум 2133-2132 до н. е. 2074-2073 до н. е. 1 рік
Хаблум 2132-2130 до н. е. 2073-2071 до н. е. 2 роки
Пузур-Сін (Пузур-Суен) 2130-2123 до н. е. 2071-2064 до н. е. 7 років син Хаблума
Ярлаганда (Ярлаган ІІ) 2123-2116 до н. е. 2064-2057 до н. е. 7 років Жертвував на храм в Уммі
Сіум (Сіу) 2116-2109 до н. е. 2057-2050 до н. е. 7 років Жертвував на храм в Уммі
Тиріган 2109 2050 40 днів Зазнав поразки від Уту-Хенгаля в Уруку

Примітки
  1. В шумерському «Царському списку» повідомляється, що гутії правили Межиріччям 124 роки, в той час як на думку сучасних істориків цей термін вдвічі менший — дещо більше півстоліття.
  2. Тобто вивезли статуї божеств, що вважалося великим горем, бо за тодішніми уявленнями втрачався зв'язок між божеством і його містом чи народом.

Джерела
  • Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.