Загрос

Загрос (перс. رشته كوه زاگرس‎, курд. زنجیره‌چیاکانی زاگرۆس, лурі: کو یه لی زاگروس ) — масивне складчасте нагір'я шириною 150-300 км, що простягається на 1600 км від північно-західних кордонів Ірану в південно-східному напрямі. Переважаючі висоти 2000-3000 м, найвища – 4409 м (г. Дена)

Загрос
33°40′ пн. ш. 47°00′ сх. д.
Країна  Іран і  Ірак
Система Середземноморський геосинклінальний пояс
Тип гірський хребет
матеріал Осадові гірські породи
Висота 4409 м
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 111617
Загрос
Загрос (Іран)
 Загрос у Вікісховищі
Загрос. Світлина з космосу.
Загрос. Світлина з космосу.

Опис

Гірський хребет Загрос починається на північному заході Ірану, і приблизно відповідає західному кордону Ірану, і прямує вздовж західного і південно-західного краю Іранського плато, уриваючись на Ормузьку протоку. Найвища точка в горах Загрос знаходиться на хребті Дена — г. Зердкух, 4548 м.. Масив Хазаран в провінції Керман Іран є найсхіднішим хребтом масиву, хребет Джебаль Барез заходить у Сістан.

Загрос було утворено в результаті зіткнення двох тектонічних плит — Євразійської і Іранської. Останні GPS вимірювання в Ірані[1] показали, що це зіткнення все ще активне, проте деформація розподіляється нерівномірно по терену, головним чином стосується найбільших гірських поясів, як Ельбурс і Загрос. Швидкість колізії становить на південному сході Загросу ~ 10 мм/рік і ~ 5 мм/рік на північно-заході Загросу.[2]

На відстані 800 км від прикордонного з Іраком району до порту Бушир на узбережжі Перської затоки, паралельно хребтам Загроса вздовж їхнього західного підніжжя простягається гряда височин висотою 300-600 м і шириною бл. 65 км. Тут на південь від 32о півн.ш. зосереджені найбільші в Ірані запаси нафти.

Джерела

Інтернет-ресурси

Примітки
  1. Nilforoushan F., Masson F., Vernant P., Vigny C. , Martinod J. , Abbassi M.,Nankali H., Hatzfeld D., Bayer R., Tavakoli F., Ashtiani A.,Doerflinger E. , Daignières M., Collard P., Chéry J., 2003. GPS network monitors the Arabia-Eurasia collision deformation in Iran, Journal of Geodesy, 77, 411–422.
  2. Hessami K., Nilforoushan F., Talbot CJ., 2006, Active deformation within the Zagros Mountains deduced from GPS measurements, Journal of the Geological Society, London, 163, 143–148.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.