Гюнтер Ангерн

Ґюнтер Анґерн (нім. Günther Angern; 5 березня 1893, Кольберг, Німецька імперія — 2 лютого 1943, Сталінград, РСФСР) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Гюнтер Ангерн
нім. Günther Angern
Ґюнтер Анґерн — крайній праворуч (30 червня 1941)
Народився 5 березня 1893(1893-03-05)
Колобжег, Померанія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 2 лютого 1943(1943-02-02) (49 років)
Сталінград, РРФСР, СРСР
Країна  Німецький рейх
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
За поранення (нагрудний знак)
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Біографія

1 квітня 1911 року поступив на службу фанен-юнкером в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 1 березня 1938 року — командир 3-ї стрілецької бригади.

З 4 грудня 1939 року — командир 11-ї стрілецької бригади. Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. З 15 по 24 серпня 1941 року — в. о. командира 11-ї танкової дивізії. З 15 вересня 1942 по 2 лютого 1943 року — командир 16-ї танкової дивізії. Учасник Сталінградської битви. Покінчив життя самогубством, щоб не потрапити у радянський полон.

Звання

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Література
  • Сталинградская битва. Июль 1942 — февраль 1943: энциклопедия / под ред. М. М. Загорулько. — 5-е изд., испр. и доп. — Волгоград: Издатель, 2012. — С. 40. — 800 с.
  • Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 1: Abberger–Bitthorn. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2423-9, S. 75–76.
  • Angern, Günther. In: Wolf Keilig: Das deutsche Heer, 1939—1945: Gliederung; Einsatz, Stellenbesetzung, Band 3. Podzun, Bad Neuheim 1956, S. 6. (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche)
  • Generalleutnant Günther Angern (05.03.1893–02.02.1943). In: Ottomar Krug: Deutsche Generale 1918—1945. Online-Findbuch im BundesarchivFreiburg, Signatur MSG 109.
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 193.
  • Reinhold Busch, Survivors of Stalingrad: Eyewitness Accounts from the 6th Army, 1942-43, ISBN 978-1-84832-7-665
  • Samuel W. Mitcham, Rommel's Desert Commanders: The Men who Served the Desert Fox, North Africa, 1941—1942, ISBN 978-0-27599-4-365, Greenwood Publishing Group, 2007, S. 194
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.