Провінція Померанія (1815–1945)
Провінція Померанія (нім. Provinz Pommern) — провінція Королівства Пруссії з 1815 до 1919, а після розпаду Німецької імперії, до 1946 року, провінція Вільної держави Пруссія. Столицею провінції був Штеттін.
|
Географія
Історія
1720 році Швеція втратила свої терени, що лежали на схід від Одеру, острова Волін і Узедом, а також частину Західної Померанії, розташовану на південь від річок Пене і на схід від Пєєнєштром згідно зі Стокгольмськими договорами, що завершили Північну війну. Ці ділянки були передані Бранденбург-Пруссії і були інтегровані у Брандербурзьку Померанію. Столиця провінції була перенесена в Штеттин.
У 1814 році відповідно до Кільської угоди Швеції довелося поступитися основну частину Шведської Померанії (за винятком Штральзунда, для якого був встановлений особливий режим) Данії в обмін на розірвання датсько-норвезької унії і передачі Норвегії Швеції.
У 1815 році за підсумками Віденського конгресу після закінчення визвольних воєн територія королівства Пруссія було значно збільшена. Зокрема, Пруссії була передана остання частина, що залишилася Шведській Померанії, включаючи Штральзунд і острів Рюген.
Див. також
- Позен-Західна Пруссія
- Провінція Вестфалія
- Гессен-Нассау (провінція)
- Шлезвіг-Гольштейн (провінція)
- Західнопоморське воєводство
- Поморяни (плем'я)
Джерела
- Provinz Pommern(нім.)
- Werner Buchholz, Pommern, Siedler, 1999. ISBN 3-88680-272-8
- Jan M. Piskorski, Pommern im Wandel der Zeiten. ISBN 83-906184-8-6