Гяпік

Гяпік (азерб. qəpik) — розмінна монета Азербайджанської республіки, рівна 1/100 маната. Після деномінації 2006 року в обігу знаходяться монети номіналом в 1, 3, 5, 10, 20 і 50 гяпіків.

Порівняльні розміри

Етимологія та транслітерація

Зазвичай походження слова «гяпік» пов'язують з російським словом «копійка»[1][2]. Однак, за однією з версій, можливо, саме слово «копійка» — тюркського походження і має корінь, що означає собаку[3].

Слово «гяпік» поки не має однозначної транслітерації англійською мовою. Англомовні словники наводять як мінімум два варіанти написання — gopik і qepiq[1][2]. На офіційному сайті Центрального банку Азербайджанської Республіки використовуються gepik і gapik[4], в англомовній «Вікіпедії» — qapik (англ.), стандарт, прийнятий в рамках Європейського союзу,— kepik[5].

Випуск 1992—1993 роки

5, 20 і 50 гяпіків 1992 року через брак бронзи і нікелю не потрапляли в обіг. Їх розпродали як сувеніри.


Номінал	Рік	Метал (покриття)	Діаметр, мм	Товщина, мм	Маса, г	Гурт
5 гяпіків	1992	Бронза	17	1,35	2,35	Гладкий
5 гяпіків	1993	Алюміній	16,5	1,5	0,85
10 гяпіків	1992	Алюміній	19	1,6	0,98
20 гяпіків	1992	Бронза	19,5	1,45	3,2
	1992	Алюміній	20	1,5	1,12
	1993	Алюміній	20	1,5	1,12
50 гяпіків	1992	Нікель	23	1,5	5,1
	1992	Алюміній	23	1,6	1,51
	1993	Алюміній	23	1,6	1,51

Випуск 2006 року

Порівняльні розміри


Номінал	Метал (покриття)	Діаметр, мм	Товщина, мм	Маса, г	Гурт
1 гяпік	Мідь/Сталь/Мідь	16,25	1,9	2,8	Гладкий
3 гяпіка	Мідь/Сталь/Мідь	18	2,15	3,45	З вирізом
5 гяпіків	Мідь/Сталь/Мідь	19,75	2,2	4,85	Рифлений
10 гяпіків	Латунь/Сталь/Латунь	22,25	1,95	5,25	Гладкий з 7-ю вибоїнами
20 гяпіків	Латунь/Сталь/Латунь	24,25	2,1	6,6	Переривчасто - рубчастий
50 гяпіків	кольцо: Сталь центр: Латунь/Сталь/Латунь	25,5	2,2	7,7	Рубчастий з написом Azərbaycan Respublikası

Примітки

Merriam-Webster, 2011, Стаття Gopik.
Free Dictionary, 2011, Стаття Qepiq.
Добродомов, 1967.
ЦБ АР, 2010, Розділи Old coins, History of the national currency.
ISG, 2012, Annex A5. [List of countries, territories and currencies].

Література

The Free Dictionary. — Farlex, 2011.
[(Paper/PDF — 2011 edition; Web-cite (last updated) — 21.02.2012) Interinstitutional style guide]. — European Union, 2012. — ISBN 978-92-78-40701-8.
Merriam-Webster. — Springfield : Merriam-Webster Inc, 2011.
Добродомов И. Г. Деякі питання вивчення тюркізм в російській мові. — Питання лексики та граматики російської мови. — М., 1967.
Центральний банк Азербайджанської республіки. — Офіційний сайт. — 2010.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[FOOTNOTEMerriam-Webster2011Стаття_[http://www.merriam-webster.com/dictionary/gopik_Gopik]-1] Merriam-Webster, 2011, Стаття Gopik.

[FOOTNOTEFree_Dictionary2011Стаття_[http://www.thefreedictionary.com/qepiq_Qepiq]-2] Free Dictionary, 2011, Стаття Qepiq.

[FOOTNOTEДобродомов1967-3] Добродомов, 1967.

[FOOTNOTEЦБ_АР2010Розділи_[http://www.cbar.az/pages/national-currency/coins/old-coins/_Old_coins],_[http://www.cbar.az/pages/national-currency/history-of-the-national-currency/_History_of_the_national_currency]-4] ЦБ АР, 2010, Розділи Old coins, History of the national currency.

[FOOTNOTEISG2012Annex_A5._[List_of_countries,_territories_and_currencies]-5] ISG, 2012, Annex A5. [List of countries, territories and currencies].