Гідробіотит
Гідробіотит (від грец. ῦδωρ — вода та біотит) — мінерал класу силікатів.
Гідробіотит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | перевизначений (Rd)[1][2] |
IMA-номер | IMA1983 s.p. |
Хімічна формула | K(Mg,Fe²⁺)₆((Si,Al)₈O₂₀)(OH)₄ * nH₂O |
Nickel-Strunz 10 | 9.EC.60 |
Інші характеристики | |
Названо на честь |
гідро-[3], Біотит[3] |
Склад
Склад мінералу є проміжним між біотитом та вермікулітом. Відноситься до гідрослюд.
де
Хімічний склад (%):
У гідробіотиті у порівнянні із незміненим біотитом відношення й загальний вміст води більший, а вміст та менший. Гідробіотит відрізняється змішаною структурою, утвореною шарами біотиту та вермікуліту. У гідробіотитах із підвищеним вмістом заліза вермікулітових шарів не більше 10 %.
Структура гідробіотиту високого ступеня гідратації характеризується чергуванням біотитових (А) й вермікулітових (В) шарів лише по закону ААВААВ … та АВАВ …
Властивості
Пластинки гідробіотиту зовнішньо нагадують біотит, досягаючи значних розмірів (більше 10 см). Легко розщеплюється (001) на м'які спайні пластинки. Густина 2,6-2,8 г/см³. Твердість 1-2. Колір такий самий, як у біотиту, але блиск більш тьмяний.
Прожарений гідробіотит — бронзовий, срібно-сірий у тонких пластинках — прозорий;
У природі
Гідробіотит завжди зустрічається із вермікулітом. Утворюється при гіпергенній зміні біотиту у процесі формування кори вивітрювання основних й ультраосновних порід.
Використання
Використовується завдяки малій об'ємній масі (якщо швидко нагріти, гідробіотит спучується) в якості теплоізоляційного, звукоізоляційного матеріалів й наповнювача бетонів.
Може використовуватися як іонообмінник завдяки високому катіонному обміну (50-70 мг-екв на 100г).
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- W B. G., E Z. P., M B. C. Hydrobiotite, a regular 1 : 1 interstratification of biotite and vermiculite layers // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1983. — Vol. 68. — P. 420–425. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Джерела
- Дьяконов Ю. С. — О закономерностях чередования слоев в смешано-слойных структурах вермикулит-биотит. Кристаллография , 1962.
- Лазаренко Є. К. — «Курс мінералогії» (частини 1-2, 1958—1959).
- В. А. ДРИЦ , Б. А. САХАРОВ РЕНТГЕНОСТРУКТУРНЫЙ АНАЛИЗ СМЕШАНОСЛОЙНЫХ МИНЕРАЛОВ