Гідродинамічне дослідження пластів і свердловин
Гідродинамічне дослідження пластів і свердловин (рос. гидродинамические исследования пластов и скважин; англ. hydrodynamic investigation of wells and seams; нім. hydrodynamische Untersuchungen f pl von Flözen n pl und Bohrlöchern n pl) — комплекс методів визначення фільтраційних характеристик пластів-колекторів і параметрів, що характеризують продуктивність видобувних і нагнітальних свердловин. В основі гідродинамічного дослідження — експериментальне вивчення взаємозв'язку між дебітами (приймальністю) свердловин і тиском у різних точках пластів при усталеному (стаціонарному) і неусталеному (нестаціонарному) режимах фільтрації.
Гідродинамічні методи дослідження засновані на розв'язанні обернених задач підземної гідромеханіки. При цьому використовують рівняння збереження маси й імпульсу у фільтраційному русі, що пов'язують досліджувані параметри пласта з безпосередньо вимірюваними в процесі фільтрації газу в пласті, такими як витрата, вибійний і пластовий тиски в часі. Дослідження газових, газоконденсатних, нафтових і водяних пластів і свердловин ведеться в процесі буріння, розвідки структур, дослідної та промислової експлуатації родовищ і підземних сховищ.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.