Гідроксид цинку

Гідроксид цинку, цинк гідроксид — неорганічна сполука ряду гідроксидів складу Zn(OH)2. За звичайних умов є білим аморфним порошком або кристалами. Виявляє амфотерні властивості.

Гідроксид цинку
Систематична назва Цинк гідроксид
Інші назви дигідроксид цинку
Ідентифікатори
Номер CAS 20427-58-1
Номер EINECS 243-814-3
SMILES
[OH-].[OH-].[Zn+2][1]
InChI
InChI=1S/2H2O.Zn/h2*1H2;/q;;+2/p-2
Властивості
Молекулярна формула Zn(OH)2
Молярна маса 99,41 г/моль
Зовнішній вигляд білі кристали
Густина 3,05 г/см³
Тпл 125 °C (розкл.)
Розчинність (вода) 0,00004 г/100 г (20 °C)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Фізичні властивості
Ґратка β-кристобаліту

У кристалічному стані гідроксид цинку може перебувати у п'яти модифікаціях: гексагональній α-формі, ромбоедричній або гексагональній β-формі, призматичній γ-формі, ромбоедричній δ-формі або ж біпірамідальній ε-формі. Стійкою за кімнатної температури є лише форма ε-Zn(OH)2 (аналог β-кристобаліту).

Отримання

Гідроксид цинку утворюється при дії лугів на солі цинку, випадаючи у формі білого об'ємистого осаду:

Безпосереднє утворення гідроксиду при взаємодії оксиду цинку і води не відбувається.

Хімічні властивості

Гідроксид цинку є малорозчинним у воді (добуток розчинності 3·10-17). За нагрівання він втрачає молекулу води й розкладається до оксиду цинку:

Він розчиняється у сильних кислотах:

Аналогічно до гідроксиду берилію, гідроксид цинку виявляє амфотерні властивості. Він взаємодіє із лугами — як у розчинах, утворюючи цинкати (гідроксоцинкати) координаційної будови, так і в розплаві:

(розчин)
(розплав)

Так само відбувається утворення координаційного комплексу при взаємодії з концентрованим розчином аміаку (гідроксидом амонію):

Суспензія Zn(OH)2 здатна поглинати з повітря вуглекислий газ, утворюючи дигідроксокарбонат цинку:

Джерела
  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / Lide, D. R., editor. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / Под ред. В. И. Спицына. — М. : Мир, 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
  1. OXK3V8KJ7L
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.