Гідрометалургія

Гідрометалургія (рос. гидрометаллургия, англ. hydrometallurgy, нім. Hydrometallurgie f) — галузь металургії, що охоплює різні способи вилучення металів із руд, концентратів та відходів різних виробництв за допомогою розчинів (найчастіше водних) хімічних реагентів з подальшим виділенням металів або їхніх сполук з цих розчинів[1].

Історія

Найдавнішим відомим способом гідрометалургії є вилучення міді з руд Ріо-Тінто (Іспанія) у XVI ст. Пізніше були розроблені і впроваджені гідрометалургійні способи вилучення платини (1827), нікелю (1875), алюмінію з бокситів (1892), золота (1889), цинку (1914) і т. д.

Основні процеси гідрометалургії

Основні процеси гідрометалургії[2]:

  • механічна обробка руд (дроблення, мокре і сухе подрібнення);
  • вилуговування металів водними розчинами хімічних реагентів;
  • відокремлювання розчину від нерозчиненої частини;
  • осаджування металів або їхніх сполук з розчинів;
  • переробка осаду.

У разі потреби подрібнену руду перед вилуговуванням піддають випалюванню (окисному, відновному тощо), а розчини перед осаджуванням металів — фільтрації й очищуванню від небажаних домішок, концентруванню (згущенню) упарюванням і екстрагуванням.

Сучасне застосування

Гідрометалургію використовують у виробництві цинку, міді, нікелю, кобальту, алюмінію, благородних і рідкісних металів, а також рідкісноземельних елементів. Іноді, вдаючись до гідрометалургійних процесів, метали добувають безпосередньо з рудних тіл (наприклад, підземним вилуговуванням міді й урану).

Гідрометалургія, на відміну від пірометалургії, забезпечує вибіркове і комплексне добування металів з бідних і важкозбагачуваних руд. Добування металів гідрометалургійними способами іноді знижує (порівняно з пірометалургійними) собівартість продукції, зменшує забруднення навколишнього середовища, поліпшує умови праці.

Сьогодні бл. 20% світового виробництва Cu, 50-70% Zn і Ni, 100% оксидів Al і U, металічних Cd, Co та інших цілком базується на гідрометалургії.

Див. також

Примітки

  1. ДСТУ 3790-98 Металургія кольорових металів. Терміни та визначення основних понять.
  2. «Гідрометалургія» // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Основи металургійного виробництва металів і сплавів / Чернега Д. Ф., Богушевський В. С., Готвянський Ю. Я. та ін.; за ред. Д. Ф. Чернеги, Ю. Я. Готвянського. — К. : Вища школа, 2006. — 503 с. — ISBN 966-642-310-3

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.