Гідроніми стародавньої Європи

Гідроніми стародавньої Європи (нім. alteuropäisch за Гансом Крае) — найдавніші (імовірно докельтські та догерманські) назви річок і водойм у Центральній та Західній Європі. Термін «Стародавня Європа» у цьому сенсі запровадив Ганс Крае у своїй праці 1964 року [1] Крае вважав, що згадані гідроніми виникли у період бронзової доби, 2 тисячоліття до н. е. Відкритим залишається питання про індоєвропейське або інше походження цих гідронімів.

Крае виявив, що спільне коріння в «давньоєвропейських» назвах річок зустрічається в регіоні Балтійського моря, на півдні Скандинавії, в Центральній Європі, Франції, на Британських островах, Іберійському і Апеннінському півостровах. На цих землях пізніше проживали носії «кентумних» індоєвропейських мов (див. статтю Ізоглоса кентум-сатем)  — кельтських, італійських, німецьких, балтійських і іллірійської. Винятком є ​​Балкани, Греція та Східна Європа.

Згодом теорію Ганса Крае підтримав Тео Феннеманн.

Приклади

Корінь-Dur-

«Dur», докельтский корінь, що означає «вода» або «ріка» [2].

  • Адур (Франція),
  • Даура, графство Кент, лат. Dubris (Велика Британія)
  • Дор (річка) (Франція),
  • Дорон (Франція),
  • Дордонь <Durānius (Франція),
  • Дуеро (Португалія, Іспанія),
  • Дрон (Франція),
  • Дро Dropt <лат. Drotius (Франція),
  • Драв, а також, можливо, Драк (Франція),
  • Драва (Італія, Австрія, Словенія, Хорватія, Угорщина)
  • Драва (Польща) (Польща),
  • Дюранс (Франція),
  • Дюренк Durenque, притока річки Агу Agout (Франція)
  • Едер, притока річки Фульда (Німеччина)
  • Одер (Німеччина, Польща)

Корінь-Izara

Iz, лігурійський або докельтський корінь, що означає «долина річки» та -ara зі значенням «вода».

  • Ізар (Мюнхен, Німеччина)
  • Ібар (Сербія і Чорногорія)
  • Ебро (Іспанія, римська назва Ібер)
  • Істра (сучасна назва Дунай)
  • Ізер (франко-бельгійська річка)
  • Уаза (римська назва Isara)
  • Уз (Велика Британія)
  • Ізер (Франція)
  • Ейссел (Нідерланди)
  • Везер (Франція)
  • Зезере (Португалія)
  • Везер (Німеччина)
  • Вездре (Бельгія)
  • Верра (Німеччина)
  • Веар (Велика Британія)
  • Віс (Франція)
  • Вісла (Польща)

Інші приклади

Примітки

  1. Термін «Стародавня Європа» Краге не слід плутати з терміном «стара Європа» за Марією Гімбутас, яка застосовувала його до Європи епохи неоліту.
  2. Gerhard Rohlfs, Le Gascon, 1935.

Див. також

Література

  • Hans Krahe. Unsere ältesten Flussnamen. Wiesbaden (1964).
  • British and European river-names. Transactions of the Philological Society, 94: 73-118. 1996.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.