Гільєрмо Франко

У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за команду клубу «Сан-Лоренсо», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 96 матчах чемпіонату. За цей час виборов титул чемпіона Аргентини.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Монтеррей», до складу якого приєднався 2002 року. Відіграв за команду з Монтеррея наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Монтеррея», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Монтеррея» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,48 голу за гру першості.

У 2006 році уклав контракт з клубом «Вільярреал», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Вільярреала» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

Згодом з 2009 по 2011 рік грав у складі команд клубів «Вест Хем Юнайтед» та «Велес Сарсфілд».

До складу клубу «Пачука» приєднався на початку 2012 року і до кінця сезону встиг відіграти за команду з Пачука-де-Сото 12 матчів в національному чемпіонаті.

14 вересня 2012 року Франко перейшов в американський клуб «Чикаго Файр»[1]. 21 січня 2013 року клуб заявив про непродовження контракту Франка на новий сезон[2] і вже 29 січня Гільєрмо Франко заявив про завершення своєї футбольної кар'єри[3].

У 2005 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Мексики. До припинення виступів за головну команду країни провів у її формі 25 матчів, забивши 7 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині та чемпіонату світу 2010 року у ПАР, а також став переможцем розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2009 року у США.

• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)
• Гільєрмо Франко на сайті Soccerbase (англ.)
• Гільєрмо Франко на сайті ФІФА (англ.)