Гімнастичний м'яч

Гімнастичний м'яч, також відомий як швейцарський м'яч, — це м'яч, виготовлений з гладенького еластичного матеріалу діаметром від 35 до 85 см, наповнений повітрям. Тиск повітря коригується шляхом маніпуляцій з клапаном. Найпоширенішим застосуванням м'яча є фізична реабілітація, атлетичне тренування та фізичні вправи. Також його можуть використовувати для вагового тренування. Серед інших назв гімнастичного м'яча поширеними є фітбол, шведський м'яч, м'яч для фітнесу / пілатесу / йоги.

Застосування гімнастичного м'яча на занятті з гімнастики.
Гімнастичний м'яч довзоляє виконувати широкий спектр вправ.
Різні види та розміри м'ячів на ярмарку.

Історія

Фізичний об'єкт, відомий як "швейцарський м'яч", у 1963 році розробив Аквіліно Козані, італійський виробник пластикових виробів. Він удосконалив процес формування великих, стійких до проколювань, пластичних м'ячів. Такі м'ячі, в той час відомі як "м'ячі Пецці", вперше застувала у програмах реабілітації для новонароджених на немовлят Мері Квінтон, британська фізіотерапевт, що працювала в Швейцарії. Згодом, Сюзан Кляйн-Фоґельбах, керівник Школи Фізичної Реабілітації у Базелі (Швейцарія), інтегрувала використання вправ із м'ячем до фізичної реабілітації нейропсихічного розвитку. Базуючись на концепції "функціональної кінетики", Кляйн-Фоґельбах стала пропонентом застосування м'яча при лікуванні дорослих з ортопедичними та медичними проблемами. Термін "швейцарський м'яч" використали, коли американські фізіотерапевти почали вдаватись до цих методик у Північній Америці після наочного спостереження їхніх переваг у Швейцарії. Внаслідок свого розвитку як фізичної реабілітації у клінічних умовах, ці вправи зараз застосовують в атлетичному тренуванні як частину загальної фізичної рутини та альтернативних фізичних вправ на кшталт йоги чи пілатесу.

Переваги

Жінка виконує вправу з вагою на гімнастичному м'ячі.

Основною відміннсітью виконання фізичних вправ з гімнастичним м'ячем, а не на твердій пласкій поверхні, є те, що тіло реагує на непостійність перебування м'яча у рівновазі та задіює більше м'язів. З часом ці м'язи стають сильнішими задля підтримання рівноваги. Найчастіше фокусом фітнес-програм з гімнастичним м'ячем є основні м'язи тіла: м'язи живота та спини. Великою перевагою виконання таких вправ є можливість навантажувати м'язи абдомінальної області преса без зайвого навантаження на м'язи перекового відділу спини. В цьому плані, скручування корпуса лежачи на м'ячи можна назвати найбільш ефективною вправою для тренування пресса для людей з захворюваннями поперека.

Значною перевагою використання нестабільної поверхні є здатність задіювати більше м'язів без потреби у підвищенні загального навантаження. Нестабільна поверхня посилює активацію прямого м'язу живота та підвищує співвідношення активності на одну вправу у порівнянні зі стабільною поверхнею. Виконання стандартних вправ на кшталт віджимання на руках на нестабільній поверхні може застосовуватись для підвищення активації основних стабілізаторів тулуба та, в свою чергу, забезпечити їх посилення та більшу опірність до травмувань.

Інші застосування

Експерти з фітнесу та деякі лікарі також рекомендують для сидіння використовувати гімнастичний м'яч замість офісного стільця.

Ця рекомендація базується на теорії, що під час сидіння на м'ячі м'язи живота та спини є постійно задіяними та активними задля підтримання належної постави та рівноваги. Ця теорія не має наукових доказів появи таких переваг без додаткових вправ, а лише внаслідок сидіння. Однак, деякі люди застерігають від використання гімнастичного м'яча замість стільця з ергономічних міркувань або біомеханічних причин.

Цей великий пластичний м'яч також можна використовувати під час переймів, аби посприяти опусканню голівки дитини до тазу. Сидіння у вертикальній позиції також допоможе розташуванню дитини та є більш комфортним для жінки. Сидіння на м'ячі, з розміщенням рук на ліжку, столі чи іншому стійкому предметі для підтримки, та легке погойдування стегнами, може допомогти жінці під час перейм та посприяти природному перебігу пологів.

Див. також

Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.