Йога

Йо́ґа[1] (від санскр. योग, yoga IAST— «єднання» «підкорення», «запрягання»)[2][3] — система психопрактики, духовна, ментальна та фізична практична методика зміни свідомості, тіла, та психіки. Сукупність різноманітних індійських духовних і фізичних методів. Йогу практикують як нерелігійні люди так і учасники різних напрямків індуїзму та буддизму з метою керування психікою та психофізіологією індивіда задля досягнення обраного психічного й духовного стану. Йога  — езотерична система в індійській традиції, що несе в собі архетипну ідею духовного розвитку[4]. Відома, як мінімум, із 2 ст. до н. е.

Індуїзм
Категорія • Портал
Велика статуя в Бангалорі із зображенням Шиви, який медитує

Мета йоги — зміна онтологічного статусу людини у світі[4].

У західний світ йога проникла в кінці 19-го — на початку 20 століття й здобула значну популярність у 1980-х як система фізичних вправ[5], хоча в Індії вона не стільки фізичні вправи, як медитативна й духовна практика[6].

В Індії вважається, що практика йоги має лікувальний ефект, і що йога допомагає людині здолати різноманітні недуги. Численні дослідження пробували встановити ефективність йоги як додаткового засобу при лікуванні раку, шизофренії, астми та захворювань серцево-судинної системи[7][8]. Результати не дали однозначної відповіді[7][8]. 1-го грудня 2016 року ЮНЕСКО включила йогу у список нематеріальної культурної спадщини[9].

Етимологія та вжиток

Санскритське слово йога має багато значень. Воно походить від кореня योग, юдж, що означає «контролювати», «підкорювати» «запрягати», «об'єднувати», і виводиться від пра-і.є. *yeug- («приєднатися»; звідки також прасл. *jъgo, «ярмо», «іго»)[3]. Воно може перекладатися як «єднання», «союз», «спряження» та «засіб».

Відзначають 5 основних значень, у яких вживається слово йога[10]:

  1. дисциплінований метод досягнення мети;
  2. техніка контролю тіла та розуму;
  3. назва однієї з філософських шкіл;
  4. у сполученні з іншими словами, такими як хатха, мантра, лайя як традиційна спеціліазації окремо взятої техніки;
  5. мета практикування йоги[10].

Йога як техніка входження в інші тіла, розщеплення на багато тіл та інші надприродні досягнення описана в тантричній літературі індуїзму й буддизму, як зазначає Девід Гордон Вайт[11]. Джеймс Валлінсон, однак, заперечує тим, що це дуже маргінальний ужиток, далекий від основої мети йоги як засобу досягти звільнення через медитацію в індійських релігіях[12]. Девід Вайт пояснює, що такий вжиток є згадуванням про легендарних йогів, і з початком першого тисячиліття він відійшов на задній план[13].

За межами Індії слово йога здебільшого асоціюється з хатха-йогою як формою фізичних вправ.

Історія йоги

Відповідь на питання про те, коли зародилася йога, губиться в давнині. Уже у ведичних Самхітах йдеться про аскетизм, а аскетична практика (тапас) згадується в ранніх коментарях до Вед Брахманах. Однак, йога могла зародитися ще раніше, у доведичній Індії. На печатках часів Індської цивілізації, знайдених у Пакистані, є зображення, що нагадують людей в позах медитації, які можна розцінювати як свідчення на користь такої гіпотези, хоча вирішальних доказів немає.

Техніка досягнення вищих станів свідомості розвивалася в традиціях шраманів та Упанішад.

Чакри

Беззаперечних свідчень існування медитації в добуддійських брахманічних текстах не існує. Перші тексти, які описують техніку медитації, належать буддійській літературі. В індуїстських текстах термін йога вперше зустрічається в Катха-упанішаді, де мова йде про контроль над почуттями і вищий стан, в якому діяльність розуму припиняється. Подальший розвиток поняття йоги зустрічається в Упанішадах середнього періоду, в Махабхараті, зокрема в Бгаґавад-ґіті та в Йога-сутрах Патанджалі (2 ст. до н. е.).

Патанджалі вважається засновником філософії йоги. Хоча сам Патанджалі не вживає терміну «раджа», описана ним система відома як раджа-йога (королівська йога). Суть йоги дається в другій сутрі:

Йога — це заборона зміни свідомості.

Використання слова ніродга (заборона) свідчить про те, що Патанджалі був обізнаний із буддійськими ідеями і включив їх у свою систему, та не доводить приналежність Патанджалі до будь-якого релігійного напрямку. Існують також інші переклади, та коментарі Йога-сутри Патанджалі[14].

Сутри Патанджалі стали основою системи, яку називають аштанґа-йога (йога восьми щаблів): ями, ніями, асан, пранаями, пратьягари, дгарани, дг'яни та самадгі.

З точки зору цієї школи найвищий досяжний стан свідомості не відкриває ілюзорності різноманітності світу. Раджа-йога вважає буденний світ дійсним, а тому найвищий стан свідомості є тільки відкриттям самого себе, а не єдиного для всіх людей універсального абсолюту.

У «Бгаґавад-ґіті» термін йога використовує в багатьох значеннях. Її шостий розділ повністю присвячений практикуванню йоги, включно з медитацією. «Бгаґавад-ґіта» описує три системи йоги: шлях діянь (карма-йога), шлях відданості (бгакті-йога) та шлях знань (джняна-йога).

Визначення йоги

Визначення йоги описане у Сутрі 1.2 Йога-сутри Патанджалі

योगश्चित्तवृत्तिनिरोध:

yogaścitta vṛtti nirodha:

Існує більше 20 варіантів[15] перекладу цього визначення, наприклад:

Йога є утримання матерії думки (чітта) від «одягнення» у різні образи. (Вівекананда).

Йога є подавленням врітті (станів, видозмін) в чітті (свідомості). (Рігін)

Йога є здатність спрямовувати розум виключно на об'єкт і утримання у цьому напрямку, не відволікаючись. (Крішнамачар'я)

Йога — припинення функцій чітти. (Загуменнов). Та інші[16].

Також існують інші визначення йоги, що зустрічаються у Сутрах і потребують контекстного прочитання.

Філософія

Філософія йоги опирається на найдавнішу філософську систему Індії санкх'я, приймає її метафізику й теорію пізнання, відрізняючись від неї вірою у всесвітній дух Параматму, іншими словами — у Бога. Йога, як і санкх'я дуалістична — світ, з її точки зору має дві першооснови — ідеальну (пуруша) та матеріальну (пракріті). Ідеальна першооснова світу плюралістична, тобто складається з окремих душ (джива). Матеріальна пракріті єдина і пронизує все, зв'язуючи індивідуальну душу з тілом людини та її думками. Мета йоги — звільнитися від цього зв'язку, і різні напрямки й школи йоги пропонують свої методи для досягнення такого стану.

Джива — чиста свідомість, але через незнання вона пов'язує себе з розумом (чіттою), який є продуктом пракріті, й у якому саттва домінує над раджасом і тамасом. Чітта сама по собі не має свідомості, але через близькість до дживи відображає її, а тому здається розумною й обдарованою свідомістю. Патанджалі стверджував, що звільнення можна досягнути завдяки безпосередньому пізнанню відмінності власного я від фізичного світу, зокрема від власного тіла, від власного розуму та від власного его (вівека-джняна). Цього можна добитися тільки обмежуючи функції тіла й почуттів та думок, разом із тим зберігаючи трансцендентну самосвідомість.

На відміну від санкх'ї філософська система йоги теїстична. Бог (Параматма) вважається найвищим об'єктом, на якому може зосереджуватися думка. Бог — досконала істота, вічна й присутня у всьому, має досконале знання й не має недоліків. Йога доводить існування бога таким аргументом: будь-що, що має ступені повинно мати максимум. Існування різних ступенів пізнання означає з необхідністю існування досконалого знання. Той, хто має досконале знання є богом. Розвиток світу відбувається завдяки сполученню пуруші та пракріті, а причиною занепаду є припинення такого сполучення. Але сполучення не властиве ні пракріті, ні пуруші. Отже, повинна існувати верховна істота, яка встановлювала б зв'язок між пракріті та пурушею у відповідності з моральними ціхами окремих душ.

Напрямки

Основні напрями йоги:


Крім чотирьох основних напрямків йоги, існує також багато інших, серед яких широко відома хатха-йога — шлях впливу тілесними вправами на психіку. Кінцева мета йоги може бути абсолютно різною — від поліпшення фізичного здоров'я до досягнення мокші.


Як окремий вид арт-терапії існує йоготерапія — профілактика та лікування хвороб фізичного та ментального стану практикуючого методами йоги. Широко відома практика медитативного живопису, що є поєднанням раджа та карма-йоги.

Хатха-йога

Хатха-йога — система, описана Йогі Сватмарама в трактаті Хатха-йога-прадипіка в 15 столітті. В основному вона відрізняється від раджа-йоги Патанджалі тим, що робить наголос на очищенні фізичного тіла (шаткарма) як шляху до очищення розуму та життєвої енергії прани. В порівнянні із сидячою позою раджа-йоги, призначеною для медитації, хатха-йога розвинула систему поз для всього тіла — асан та дихальних вправ — пранаями. Саме хатха-йога та її сучасні різновиди зазвичай асоціюється зі словом йога в сучасному світі.

Йога в інших традиціях
Група людей, що практикує йогу в 2012 році.

Буддизм

Практикування станів медитативного занурення входило в практику раннього буддизму. Будда в своїх ранніх проповідях висловлював ідеї, схожі на вчення йоги. Однак, відмінність ідеології буддизму в тому, що медитативні стани ще не є звільненням. Буддизм підкреслює необхідність пробудженої думки навіть в найглибших станах медитації. На відміну від брахманістської думки, що звільнення можливе тільки після смерті, буддизм шукає звільнення при житті.

В 5-4 століттях до нової доби в Індії розвинувся буддистський напрям йогачара, який використовує йогу, як шлях до просвітлення, стану бодисатви.

Близький до йоги за ідеологією дзен-буддизм, одна із форм махаяни. Корені медитативної практики дзен виходять із йоги.

Індуїзм

йога — одна з шести ортодоксальних шкіл (даршанів) філософії індуїзму, за вченням якої людина може практикувати саморозвиток шляхом самопізнання, самозаглибленням, та шляхом свідомих відносин з зовнішнім світом. йога виникла близько 2 ст. до н. е. як вчення ідеалістичного спрямування.

У філософії індуїзму йогою вважають систему раджа-йоги, викладену в «йога-сутрах» й тісно пов'язану з базовими принципами санкх'ї. Йога обговорюється в різноманітних джерелах індуїзму, таких як Веди, Упанішади, «Бгагавад-Гіта», «Хатха-йога-прадипіка», «Шива-самхіта» і «Тантри».

Джайнізм

Джайнізм та йога настільки взаємопов'язані, що деякі дослідники стверджують, що джайнізм є йогою, яка виросла до рівня релігії[17]. Іконографія джайнів зображує просвітлених (тіртханкарів), що медитують в йогівських позах для медитації. За переказом Магавіра досяг стану абсолютного знання, сидячи в мулабандхасані. З іншого боку п'ять приписів ями аналогічні п'яти основним обітницям джайнізму.

Іслам

Індійська йогічна практика помітно вплинула на розвиток суфізму[18]. Древньоіндійський текст з йоги, «Амрітакунда», («Озеро нектару») ще в XI столітті був перекладений арабською та перською мовами[19].

У 2008 році лідери ісламського духовенства в Малайзії видали фетву проти мусульман, що займаються йогою. В ній стверджувалося, що в йозі містяться елементи індуїстського релігійного вчення і, відповідно, практика йоги для мусульман є богохульною і харамною. Мусульманські учителі йоги з Малайзії критикували це рішення, оцінивши його як образливе[20]. У фетві дозволяється практика йоги як фізичні вправи, але забороняється така практика, як повторення мантр[21].

Християнство

Абрахам Ооммен (Індійське товариство проповідування християнського знання) зазначає, що одним з головних заперечень проти практики йоги християнами є аргумент про те, що йога є складовою частиною індуїзму. Він вказує на некоректність цього аргументу, оскільки існують численні історичні свідчення того, що йога практикувалася на території Індії ще в доарійську епоху, тобто до виникнення індуїзму. За словами Ооммена, сама по собі йога не є ні релігією, ні складовою частиною будь-якої релігії, вона являє собою психосоматичну техніку, яку індуїсти використовують як практичний інструмент. Ооммен вважає, що багато ідей, на яких заснована йога, близькі християнським віровченням, а тому християни цілком можуть практикувати свою власну йогу, яка відповідає їхньому світогляду[22].

Фітнес-йога

У західному світі великої популярності набув особливий вид фітнесу, який використовує йогічні асани — фітнес-йога або постуральна йога.

Галерея асан
  • Устрасана
  • Урдгва прасарита екападасана
  • Паванмуктасана
  • Ека пада кундіньясана
  • Триконасана
  • Джанусиршасана
  • Бгуджангасана
  • Сіддхасана
  • Медитація у Сіддхасані

Міжнародний День йоги

11 грудня 2014 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй у складі 193 членів, прийняла консенсусом резолюцію про призначення 21 червня Міжнародним днем йоги. Оголошення цього дня відбулося після заклику призначити 21 червня Міжнародним днем йоги прем'єр-міністром Індії Нарендра Моді під час його виступу на Генеральній Асамблеї ООН 27 вересня 2014 р. Пропонуючи дату 21 червня, яка є одним з двох сонцестоянь, як Міжнародний день йоги, Нарендра Моді сказав, що ця дата є найдовшим днем у році в північній півкулі і має особливе значення в багатьох частинах світу.

Перший Міжнародний день йоги світ спостерігав 21 червня 2015 року. Приблизно 35 тисяч людей, у тому числі прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді і велика кількість високопоставлених осіб, виконали 21 асан протягом 35 хвилин в Нью-Делі. День, присвячений йозі, спостерігали мільйони людей у всьому світі. Подія в Нью-Делі встановила два рекорди Гіннеса — найбільший клас йоги з 35985 людей і рекорд за кількістю національностей, що брали у ньому участь (вісімдесят чотири).

Примітки
  1. санск. योग Yoga Йоґа
    палі. योग Yoga Йоґа
    кит. 瑜伽 Yújiā Юцзя
    яп. 瑜伽 ゆが Юґа
  2. *yeug- | Origin and meaning of root *yeug- by Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com (англ.). Процитовано 7 лютого 2018.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  4. А.Г. Сафронов (2016). Йога: физиология, психосоматика, биоэнергетика (російською). Харків: Ритм Плюс. с. 5–8. ISBN 978-966-2079-46-3.
  5. Burley, Mikel (2000). Hatha Yoga: Its Context, Theory and Practice. Delhi: Motilal Banarsidass
  6. Marek Jantos (2012), in Oxford Textbook of Spirituality in Healthcare (Editors: Mark Cobb et al.), Oxford University Press, ISBN 978-0-19-957139-0, pages 362—363
    • Smith, Kelly B.; Pukall, Caroline F. (May 2009). An evidence-based review of yoga as a complementary intervention for patients with cancer. Psycho-Oncology 18 (5): 465–475. PMID 18821529. doi:10.1002/pon.1411.
    • Sharma, Manoj; Haider, Taj (October 2012). Yoga as an Alternative and Complementary Treatment for Asthma: A Systematic Review. Journal of Evidence-Based Complementary & Alternative Medicine 17 (3): 212–217. doi:10.1177/2156587212453727.
    • Innes, Kim E.; Bourguignon, Cheryl (November–December 2005). Risk Indices Associated with the Insulin Resistance Syndrome, Cardiovascular Disease, and Possible Protection with Yoga: A Systematic Review. Journal of the American Board of Family Medicine 18 (6): 491–519. doi:10.3122/jabfm.18.6.491.
  8. Vancampfort, D.; Vansteeland, K.; Scheewe, T.; Probst, M.; Knapen, J.; De Herdt, A.; De Hert, M. (July 2012). Yoga in schizophrenia: a systematic review of randomised controlled trials. Acta Psychiatrica Scandinavica 126 (1): 12–20. doi:10.1111/j.1600-0447.2012.01865.x., art.nr. 10.1111/j.1600-0447.2012.01865.x
  9. Yoga joins Unesco world heritage list. The Guardian. Процитовано 1 грудня 2016.
  10. Jacobsen, p. 4.
  11. White, 2011, с. 10–12.
  12. Mallinson, James (2013). The Yogīs' Latest Trick. Journal of the Royal Asiatic Society (Cambridge University Press (CUP)) 24 (1): 165–180. doi:10.1017/s1356186313000734.
  13. White, 2011, с. 11.
  14. Сафронов, А.Г. (13.03.2018). О пяти переводах Йога- Сутры. http://www.yoga-sutra.org/2018/03/blog-post.html.
  15. Сафронов, А.Г. Сутра 1.2. Определения йоги.
  16. Визначення йоґи.
  17. Zydenbos, Robert. Jainism Today and Its Future. München: Manya Verlag, 2006. p.66
  18. Situating Sufism and Yoga [недоступне посилання — історія]
  19. Carolina Seminar on Comparative Islamic Studies [недоступне посилання — історія]
  20. Top Islamic body: Yoga is not for Muslims — CNN
  21. "Malaysia leader: Yoga for Muslims OK without chant [недоступне посилання — історія], " Associated Press
  22. Abraham Oommen. A Christian Outlook on Yoga. — New Delhi : Indian Society for Promoting Christian Knowledge, 2008. — xiii + 84 p. — ISBN 978-81-8458-034-1.

Джерела та література
  • Apte, Vaman Shivram (1965). The Practical Sanskrit Dictionary. Delhi: Motilal Banarsidass Publishers. ISBN 81-208-0567-4. (fourth revised & enlarged edition).
  • Patañjali (2001). Yoga Sutras of Patañjali.
  • Chatterjee, Satischandra; Datta, Dhirendramohan (1984). An Introduction to Indian Philosophy (вид. Eighth Reprint Edition). Calcutta: University of Calcutta.
  • Flood, Gavin (1996). An Introduction to Hinduism. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-43878-0.
  • Gambhirananda, Swami (1998). Madhusudana Sarasvati Bhagavad_Gita: With the annotation Gūḍhārtha Dīpikā. Calcutta: Advaita Ashrama Publication Department. ISBN 81-7505-194-9.
  • Harinanda, Swami. Yoga and The Portal. Jai Dee Marketing. ISBN 0978142950.
  • Jacobsen, Knut A. (Editor); Larson, Gerald James (Editor) (2005). Theory And Practice of Yoga: Essays in Honour of Gerald James Larson. Brill Academic Publishers. ISBN 9004147578. (Studies in the History of Religions, 110)
  • Keay, John (2000). India: A History. New York: Grove Press. ISBN 0-8021-3797-0.
  • Michaels, Axel (2004). Hinduism: Past and Present. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN 0-691-08953-1.
  • Müller, Max (1899). Six Systems of Indian Philosophy; Samkhya and Yoga, Naya and Vaiseshika. Calcutta: Susil Gupta (India) Ltd. ISBN 0-7661-4296-5. Reprint edition; Originally published under the title of The Six Systems of Indian Philosophy.
  • Possehl, Gregory (2003). The Indus Civilization: A Contemporary Perspective. AltaMira Press. ISBN 978-0759101722.
  • Radhakrishnan, S.; Moore, CA (1967). A Sourcebook in Indian Philosophy. Princeton. ISBN 0-691-01958-4.
  • Taimni, I. K. (1961). The Science of Yoga. Adyar, India: The Theosophical Publishing House. ISBN 81-7059-212-7.
  • Vivekananda, Swami (1994). Raja Yoga. Calcutta: Advaita Ashrama Publication Department. ISBN 81-85301-16-6. 21st reprint edition.
  • Zimmer, Heinrich (1951). Philosophies of India. New York, New York: Princeton University Press. ISBN 0-691-01758-1. Bollingen Series XXVI; Edited by Joseph Cambell.
  • Arya, Usharbudh; Swami Veda Bharati (1985). Philosophy of Hatha Yoga. Pennsylvania: Himalayan Institute Press. ISBN 089389088X.
  • Feuerstein, Georg (1996). The Shambhala Guide to Yoga. Boston & London: Shambhala. ISBN 157062142X.
  • Анатолій Пахомов (2017). Хатха Йога. Коректний підхід до хребта. Київ: ТОВ НВП Інтерсервіс ISBN 978-6176-696-588-6
  • Офіційний сайт Українська Федерація Йоги : http://www.yoga.net.ua[1]
  • Офіційний сайт Львівської йога студії https://smart-yoga.me
  • Офіційний сайт Міжнародної федерації Ваджра йоги https://www.vajrayoga.info/
  • Офіційний сайт Київської школи йоги http://www.ukryoga.com/
  • Олександр Кропивко (2017). Корректный подход к позвоночнику в повседневной жизни и асанах йоги. ISBN 978-5-4483-5801-2

Посилання
  • Йога // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
  1. Йога :: Украинская Федерация Йоги :: Новости :: Всеукраїнська акція: Тиждень Донора Крові на честь міжнародного Дня Здоров’я.. www.yoga.net.ua. Процитовано 13 квітня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.