Гімпу Міхай Федорович

Народився 19 листопада 1951 в селі Колониця Кишинівського району Молдавської РСР. За його словами він — румун[2]. Закінчив Кишинівський державний університет, за фахом юрист, працював адвокатом і шефом адвокатського бюро «Кредо». У 1978—1990 роках Гімпу працював юристом, очолював юридичні відділи різних підприємств, а також був суддею одного з адміністративних секторів Кишинева[3]..

В кінці 1980-х став одним із засновників Народного фронту Молдови (НФМ). У 1990 обраний до парламенту й увійшов до фракції Народного фронту. Залишив організацію в 1993. У 1994 обраний членом молдовського парламенту від Блоку селян та інтелігенції.

У 1997 очолив створену в 1993 році Партію реформ (ПР). У квітні 2005 партія змінила назву і стала називатися Ліберальною партією Молдови (ЛП). У 2007—2008 був головою муніципальної ради Кишинева[3].

28 серпня 2009 обраний спікером парламенту Молдови. Його кандидатура була схвалена всіма чотирма партіями, що входять до альянсу «За європейську інтеграцію». Обрання голови нового парламенту проходило без 48 депутатів від правлячої в Молдові з 2001 Партії комуністів (ПКРМ). Представники Комуністичної партії визнали проведення засідання і обрання спікера незаконним і подали заяву до Конституційного суду. 8 вересня Конституційний суд Молдови визнав законним обрання Михайла Гімпу спікером парламенту, відхиливши скаргу Комуністичної партії.

11 вересня 2009 президент Молдови Володимир Воронін подав у відставку. У той же день Міхай Гімпу став в. о. президента Молдави. 17 вересня він видав указ, що відміняє візовий режим з Румунією, введений колишнім президентом. У питанні врегулювання придністровського конфлікту зажадав беззастережного виведення з Придністров'я російських військ. На початку листопада 2010 Міхай Гімпу відправив генеральному секретарю НАТО Андерсу Фог Расмуссену листа з проханням допомогти змусити РФ вивести свої війська з Придністров'я, оскільки на його думку російські війська є «не тільки постійним джерелом загрози безпеки Молдови, але й підживлюють придністровський сепаратизм».

Відмовився брати участь у Параді Перемоги у Москві 9 травня 2010, мотивуючи це тим, що «переможеним там робити нічого».

24 червня 2010 підписав наказ про відзначення 28 червня кожного року Днем радянської окупації. 12 липня цього ж року Конституційний суд Молдови визнав цей наказ «неконстуційним».