Андерс Фог Расмуссен

Народився в сім'ї фермера. Політичну кар'єру почав в 17 років, ставши засновником Товариства молодих лібералів в місті Віборг. Вже через 3 роки, в 1973 році, увійшов до складу Центральної ради Ліберальної партії. У 1974 році балотувався у Фолькетинг (парламент), в 1978 році вперше був вибраний депутатом від амта Віборг. У тому ж році завершив вищу економічну освіту в університеті міста Орхус і поступив на роботу в Данську федерацію малих і середніх підприємців, де до 1984 року працював на посаді консультанта.

З 1984 — член керівництва парламентської фракції лібералів, з 1985 — віце-голова національної організації Ліберальної партії, в 1987–1992 рр. — міністр оподаткування Данії. У 1996 році став членом ради представників, а в 1998 — ради директорів Національного банку Данії.

З 1998 — голова Ліберальної партії Данії.

27 листопада 2001 року вибраний прем'єр-міністром.

Прихильник скорочення державної участі в економіці і соціальному забезпеченні громадян. У 1993 році опублікував книгу під назвою «Fra Socialstat til Minimalstat» (дослівно — «Від соціальної держави до мінімальної держави»)

У 2005 році данська газета Jyllands-Posten опублікувала карикатури на пророка Мухаммеда, після чого по всьому мусульманському світу прокотилася хвиля протестів. Прем'єр Расмуссен відмовився вибачатися за країну на вимогу послів ісламських країн.[4]

У 2007 році заявив, що має намір провести референдум в Данії з питання вступу країни в Єврозону і введення єдиної європейської валюти євро.

У березні 2009 року керівники Великої Британії, Франції і Німеччини ухвалили рішення вибрати Андерса Фога Расмуссена на посаду генерального секретаря НАТО, яку він зайняв після закінчення терміну тодішнього лідера цієї організації (Яап де Хооп Схеффер). На саміті НАТО в квітні 2009 року США висловили свою підтримку кандидатурі Расмуссена. Туреччина спочатку заперечувала проти кандидатури Расмуссена і навіть попереджала про можливість використання свого права вето[5]. Одна з причин спротиву Анкари — історія 2005-06 років з публікацією карикатур на пророка Магомета в данській пресі. Як заявляв турецький прем'єр Реджеп Ердоган, його данський колега не є адекватним партнером для діалогу з ісламським світом. Ще одним дражливим для Туреччини фактором було небажання Данії припинити трансляцію курдського телеканалу Roj-TV, який Анкара вважає рупором повстанців Курдської робітничої партії, котру зараховують до терористичних організацій. «Я просив пана Расмуссена припинити мовлення каналу. Але він не зміг або не захотів цього зробити», — казав Ердоган.[6]

Проте пізніше Туреччина переглянула свою позицію і висловила згоду з вибором Расмуссена.[7] Італія і Іспанія також підтримали його кандидатуру. 4 квітня на саміті альянсу в Брюсселі затверджений на посаду генерального секретаря НАТО, після чого наступного дня подав у відставку з поста голови данського уряду. Наступником Фог Расмуссена на посаді прем'єра став Ларс Лекке Расмуссен.

30 вересня 2014 року залишив крісло генерального секретаря НАТО, на цій посаді його замінить 55-річний колишній прем'єр Норвегії Єнс Столтенберг. За 5 років на посаді голови Північноатлантичного альянсу біля Рассмусена було два пріоритети: відносини з Росією і війна в Афганістані. І обидва напрямки до великих успіхів не привели.[8]

27 травня 2016 року колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен став позаштатним радником Президента України Петра Порошенка[9][10].

17 травня 2019 року був звільнений з посади радника, у зв'язку із закінченням повноважень Президента Порошенка[3].