Гіперемія

Гіперемія (від грец. Ὑπερ — «понад» і грец. αἷμα — «кров») — переповнення кров'ю судин кровоносної системи будь-якого органу або ділянки тіла. Розрізняють:

  • активну гіперемію або артеріальну, залежну від збільшеного припливу артеріальної крові
  • венозну (пасивну) гіперемію, зумовлену ускладненням відтоку венозної крові. Це збільшення кровонаповнення органа чи ділянки тканини в результаті утрудненого відтоку крові по венах.
Гіперемія барабанної перетинки при гострому отиті
Гіпертермія
Препарати нафазолінd[1] і tetrahydrozolined[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
DiseasesDB 4466
MeSH D006940

Причини активної гіперемії
  • механічні — посилена діяльність серця, зменшення атмосферного тиску (гіперемія шкіри при застосуванні кровоносних банок внаслідок розрідження в середині їх повітря)
  • нервового походження — подразнення нервів, які розширюють кровоносні судини, (тонічна гіперемія) або параліч нервів, які звужують судини (паралітична гіперемія).

При активній гіперемії тканина набрякає і температура її підвищується. Це може відбутися також при посиленні лімфообігу.

Чинники венозної гіперемії
  • внутрішньосудинні (закупорка вен тромбом або емболом)
  • позасудинні (здавлювання вен пухлиною, рубцем, збільшеною маткою, рідиною набряків)
  • фактори самої судинної стінки (конституціональна слабкість еластичного апарату вен, недостатній розвиток і знижений тонус гладеньких м'язів їхніх стінок)

Джерела
  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона/акционерное издательское общество Ф. А. Брокгауз — И. А. Ефрон/Санкт-Петеррбург/(1890–1907)
  1. NDF-RT
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.