Гіпотеза трьох секторів економіки
Гіпотеза трьох секторів економіки (англ. Sector Theory, Three-Sector Hypothesis) — економічна теорія, що ділить економічну діяльність на три сектори: видобуток сировини (первинний), виробництво (вторинний) і сферу послуг (третинний). Гіпотеза була розроблена Коліном Кларком і Жаном Фурастьє.
За цією гіпотезою основний фокус економічної діяльності поступово зміщується від первинного сектора до вторинного, і далі - третинного. Жан Фурастьє оцінював цю тенденцію як позитивну.
Структурні зміни за Фурастьє
Розподіл робочої сили між трьома секторами змінюється, за Фурастьє, так:
Перша фаза: Традиційна цивілізація
Відсоток робочої сили:
- Первинний сектор: 70 %
- Вторинний сектор: 20 %
- Третинний сектор: 10 %
На цій фазі науковий розвиток суспільства ще недостатній, машини майже не використовуються. Цей рівень відповідає середньовічній Європі та сучасним країнам, що розвиваються.
Друга фаза: Перехідний період
Відсоток робочої сили:
- Первинний сектор: 20 %
- Вторинний сектор: 50 %
- Третинний сектор: 30 %
У первинному секторі на цій фазі використовуються машини, що зменшує потребу в робітниках. Внаслідок цього зростає попит на виробництво машин, що є вотчиною вторинного сектора. Перехідний період починається з індустріалізації. Водночас зростає частка третинного сектора, зокрема фінансів, а також сила держави в економіці.
Третя фаза: Третинна цивілізація
Відсоток робочої сили:
- Первинний сектор: 10 %
- Вторинний сектор: 20 %
- Третинний сектор: 70 %
На цій фазі автоматизація первинного і вторинного секторів досягає такого рівня, що потреба в робочій силі значно зменшується. Водночас зростає попит на робочу силу в третинному секторі. Ця ситуація відповідає сучасним промислово розвинутим країнам та майбутньому постіндустріальному суспільству.
Розвиток третинного сектора на цій стадії настільки значний, що в ньому іноді далі виділяють додаткові сектори: четвертинний, зосереджений навколо інформаційних технологій та п'ятинний - сектор послуг, неорієнтованих на прибуток.
Література
- Bernhard Schäfers: Sozialstruktur und sozialer Wandel in Deutschland. ("Social Structure and Social Change in Germany") Lucius und Lucius, Stuttgart 7th edition 2002
- Rainer Geißler: Entwicklung zur Dienstleistungsgesellschaft. In: Informationen zur politischen Bildung. Nr. 269: Sozialer Wandel in Deutschland, 2000, p. 19f.
- Jean Fourastié: Die große Hoffnung des 20. Jahrhunderts. ("The Great Hope of the 20th Century") Köln-Deutz 1954
- Hans Joachim Pohl: Kritik der Drei-Sektoren-Theorie. ("Criticism of the Three Sector Theory") In: Mitteilungen aus der Arbeitsmarkt- und Berufsforschung. Issue 4/Year 03/1970, p. 313-325
- Stefan Nährlich: Dritter Sektor: "Organisationen zwischen Markt und Staat." ("Third Sector: Organizations Between Market and State"). From "Theorie der Bürgergesellschaft" des Rundbriefes Aktive Bürgerschaft ("Theory of the Civil Society" of the newsletter "Active Civil Society") 4/2003
- Uwe Staroske: Die Drei-Sektoren-Hypothese: Darstellung und kritische Würdigung aus heutiger Sicht ("The Three-Sector-Hypothesis: Presentation and Critical Appraisal from a Contemporary View"). Roderer Verlag, Regensburg 1995