Гіппонік Аммон

Гіппонік (дав.-гр. Ἱππόνικος), на прізвисько Аммон (Άμμων)[1] — афінський аристократ VI—V століть до н. е.

Гіппонік Аммон
дав.-гр. Ἱππόνικος Άμμων
Народився 5 століття до н. е.
Стародавні Афіни, периферія Аттика, Греція
Помер 5 століття до н. е.
Стародавні Афіни, периферія Аттика, Греція
Країна Стародавні Афіни
Діяльність бізнесмен
Рід Калліїd
Батько Каллій або Hipponicus Id
Діти Каллій

Син Каллія з роду Керіків, член так званої сім'ї «Калліїв», або «Калліїв-Гіппоніків». У просопографічній та генеалогічній літературі в залежності від вподобань авторів може іменуватися Гіппоніком (I)[2] або Гіппоніком (II)[3].

Прізвисько, імовірно, отримав, оскільки міг очолювати священне посольство до оракула Амона в Лівії. Приналежність Гіппоніка до родини жерців елевсінського культу робить цю гіпотезу цілком імовірною[4].

Щодо походження багатства його сім'ї, що викликала в Афінах загальну заздрість, Афіней згадує анекдот, розказаний Гераклідом Понтійським в книзі «Про насолоди». Нібито, коли перси (490 до н. е.?) висадилися на Евбею, їх воєначальник (ймовірно, Датіс) залишив скарбницю на зберігання в будинку еретрійця Діомнеста. Коли перси загинули (ймовірно, при Марафоні), нікому було вимагати гроші назад, і Діомнест їх привласнив[5].

Коли ж «перський цар знову послав військо на Еретрію, щоб стерти її з лиця землі», багатії почали вивозити кошти за кордон, і спадкоємці Діомнеста віддали його скарби на зберігання Гіппоніку. Все населення Еретрії було вивезено завойовниками в Екбатани, і Гіппонік виявився власником величезного стану.

Сучасні історики ставляться до цієї інформації вкрай скептично, так як дворазове вторгнення персів на Евбею сумнівно[3], і вся ця історія, очевидно, складена з метою зганьбити рід Кериків натяками на не цілком чисті джерела їх багатства[6]. Подібну байку античні автори розповідають і про сина Гіппоніка Каллія Багатого[7], і вона свідчить лише про те, що не тільки Бальзак, але і стародавні афіняни схилялися до думки, ніби «всі великі статки нажиті злочинним шляхом».

Примітки
  1. Афиней. XII, 537
  2. Маринович, 1998.
  3. Swoboda, 1913.
  4. Суриков, 2000, с. 103.
  5. Афиней. XII, 536—537
  6. Суриков, 2008, с. 80.
  7. Суриков, 2008, с. 81.

Література
  • Маринович Л.П. Гражданин на празднике Великих Дионисий и полисная идеология // Человек и общество в античном мире. — М.: Наука, 1998. — ISBN 5-02-009559-1.
  • Swoboda E. Hipponikos 2 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. Band VIII, 2. — Stuttgart: Alfred Druckenmüller, 1913.
  • Суриков И.Е. Античная Греция: политики в контексте эпохи: время расцвета демократии. — М.: Наука, 2008. — ISBN 978-5-02-036984-9.
  • Суриков И.Е. Два очерка о внешней политике классических Афин // Межгосударственные отношения и дипломатия в античности. Часть 1. — Казань: Издательство Казанского Государственного университета, 2000. — ISBN 5-93139-066-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.