Елевсінські містерії
Елевсі́нські місте́рії, Елевси́нські містерії (дав.-гр. Ελευσίνια Μυστήρια) — таємничі обряди під час хліборобських свят елевсіній, засновані міфічним Евмольпом. У добу еллінізму елевсінські містерії поступилися місцем містеріям Ісіди.
Частина серії статей на тему: |
Давньогрецька міфологія |
---|
Елевсінські містерії |
Божества
|
Істоти
|
Інше
|
Категорія • Портал • Портал |
Елевсінії
Елевсінії — хліборобські свята на честь Деметри, що дуже пишно відзначались у місті Елевсін. Елевсінії святкували протягом 9 днів.
- Перший день присвячували зборам (Agyris);
- другий — очищенню;
- третій — жертвопринесенню проса, ячменю, маку тощо;
- четвертий — процесіям, під час яких гарні дівчата несли в освячених кошиках атрибути богині (зображення дитини, золотий вуж, тістечка);
- п'ятий — іграм та процесіям зі смолоскипами, що мали нагадувати розшуки Деметрою Персефони;
- шостий день присвячувався Інахові, що супроводив богиню в її мандрівках по світу;
- сьомий — гімнастичним вправам;
- восьмий — Асклепієві епідаврському;
- дев'ятий — алегоричним церемоніям, найважливішою з яких була церемонія наповнення вином двох посудин, що стояли з східного та західного боку; після проказування магічних слів ці посудини переверталися.
Під час елевсіній не можна було нікого ув'язнювати; на свято потрібно було йти пішки.
Афіняни, лакедемоняни й крітяни поновлювали урочистості щороку, у деяких місцевостях їх улаштовували кожного четвертого року. Пізніше, з уявленням про вмирання й відродження зерна (міф про Персефону) виникло поняття безсмертя.
Далі елевсінії набувають таємничого, містичного характеру, супроводжуються особливими обрядами (елевсінські містерії). Згодом на елевсінії вплинули культи Діоніса й орфіків.
Елевсінії влаштовувались у Греції, пізніше — у Римі; після 1800-літнього існування ці свята заборонив Феодосій.
Містерії
До участі у святкуванні елевсінських містерій допускалися тільки обрані. Утаємничений очищався водою з Іліссу, а потім, уночі, вступав до храму Деметри (в Елевсіні), де переходив з однієї кімнати в іншу; пітьма змінювалася яскравим світлом, тиша — гуркотом грому.
З розкопок виявлено, що в храмі були прилади для складних театральних ефектів. Учасники містерій присягалися не розголошувати нічого з того, що бачили або чули, тому наші відомості про зміст утаємничення та обряди дуже неточні.
Через рік утаємничений допускався до Великих елевсінських містерій, що відбувалися восени. Священнодійством керували жерці — Евмольпіди.
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання
- Елевсинські містерії // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 325.
- Гієрофант // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 563.