Каллій (син Гіппоніка Аммона)

Каллій Багатий (дав.-гр. Καλλίας) — афінський державний діяч і дипломат V століття до н. е.

Каллій
Народився 515 до н. е.
Афіни, Греція
Помер 432 до н. е.
Країна Стародавні Афіни
Діяльність дипломат, військовослужбовець, спортсмен
Посада посол
Рід Калліїd
Батько Гіппонік Аммон
У шлюбі з Ельпінікаd
Діти Гіппонік
Нагороди

Чемпіон Немейських ігорd

Чемпіон Піфійських ігорd

Чемпіон Істмійських ігорd

Переможець Олімпійських ігор з гонок колісницьd (500 до н. е.)

Переможець Олімпійських ігор з гонок колісницьd (496 до н. е.)

Переможець Олімпійських ігор з гонок колісницьd (492 до н. е.)

Походження

Належав до старшої гілки роду Керіків. Один з найбільш знаменитих членів сім'ї, умовно званої «Калліями», або «Калліями-Гіппоніками». У просопографічній та генеалогічній літературі для зручності зазвичай іменується Каллієм (II)[1].

Син Гіппоніка Аммона, народився не пізніше 510 до н. е. [2], був двоюрідним братом Арістіда[3].

Був спадковим дадухом (факелоносцем) у церемоніях елевсінського культу (десь з 490 року до н.е. або дещо пізніше) і спартанським проксеном[4].

Був найвпливовішим афінським дипломатом свого часу[5], виконував відповідальні місії в Персії та Спарті, і, на думку В. О. Сурікова, цілком заслуговував окремої біографії від Плутарха[6].

Багатство

Мав прізвисько Багатий і Лаккоплут («Той, що збагатився від ями»). Маючи особистий статок в 200 талантів, Каллій вважався найбагатшою людиною в Афінах і одним з найбагатших у Греції[7]. Про походження цього багатства Плутарх розповідає анекдотичну історію, схожу з тією, що ходила про його батька Гіппоніка. Херонейський письменник повідомляє, що після закінчення Марафонської битви Арістід з загоном був залишений охороняти взятий видобуток, а Каллій потайки від нього зумів накласти руку на частину перських скарбів, що зберігалися у ямі (звідси Лаккоплут)[8].

Сучасні історики вважають цю історію «наївно-наклепницькою» вигадкою, почерпнутою у комічних поетів або з якихось політичних памфлетів[2][9]. Якби сучасникам стало відомо про подібні махінації, Каллія б чекало суворе покарання. Прізвисько λακκόπλουτοι натякає, швидше, на Лаврійські срібні рудники, експлуатація яких і була головним джерелом багатства роду Кериків[10].

Олімпійські перемоги

До часу Марафонської битви Каллій вже був досить заможною людиною, і перевершив успіх свого діда, здобувши перемоги в гонках колісниць (тетриппі) на трьох Олімпійських іграх[2][11] (як вважають, 500, 496 та 492 до н. е.)[12]

Ймовірно, саме в якості олімпіоніка-триаста він удостоївся прижиттєвої бронзової статуї на афінському Акрополі, про яку пише Павсаній[13], і база якої збереглася[5].

Шлюб

Близько 480/479 до н. е. Каллій одружився з Ельпінікою, дочкою Мільтіада Молодшого і сестрою Кімона[14]. Цей шлюб був укладений в рамках політичного альянсу між Алкмеонидами, Філаідами та Кериками, спрямованого проти Фемістокла. Завдяки своєму зятю, Кімон зміг виплатити накладений у свій час на його батька величезний штраф в 50 талантів, що дозволило йому відновити добре ім'я своєї сім'ї та розпочати власну політичну кар'єру[15].

Згодом Каллій розлучився з дружиною[2], яка, за чутками, полягала в кровозмісного зв'язку зі своїм братом[16].

Дипломатія

Великим політичним діячем Каллій, як здається, став досить пізно[2].

Геродот пише, що Каллій очолював афінське посольство до Суз на початку правління Артаксеркса I (приблизно до 464 до н. е.)[17] Цілі та результати цієї місії невідомі[2][18].

У 449 до н. е. він очолив нове посольство до Персії, уклала з царем мирний договір, який завершив греко-перські війни 490—449 до н. е. Ймовірно, Каллій був прихильником Перікла і діяв у руслі його політики. За словами Плутарха, після повернення в Афіни йому надали особливі почесті[19], але Демосфен розповідає, що афіняни були незадоволені звітом про посольство, звинуватили керівника місії в підкупі персами і ледь не засудили до смерті, замінивши її, зрештою, гігантським штрафом в 50 талантів[20].

Як вважають дослідники, версія Демосфена виникла в результаті плутанини[5]. За повідомленням Есхіна Сократика, Каллія дійсно притягали до суду, і обвинувачі вимагали смертної кари, але це було набагато раніше, ще за життя Арістіда, який на прохання обвинуваченого виступив в його захист.

У 446 до н. е. Каллій входив до складу посольства, спрямованого в Спарту і уклав Тридцятирічний мир, який завершив Малу Пелопоннеську війну[21]. Існує припущення, що він очолював це посольство[5].

Сином Каллія і Ельпініки був афінський стратег Гіппонік.

Примітки

  1. Маринович, 1998.
  2. Swoboda, 1919.
  3. Плутарх. Аристид, 25
  4. Ксенофонт. Греческая история. VI 3, 4
  5. Суриков, 2000, с. 107.
  6. Суриков, 2000, с. 105.
  7. Лисий. XIX, 48
  8. Плутарх. Аристид, 5
  9. Суриков, 2008, с. 80.
  10. Суриков, 2008, с. 80—81.
  11. Суриков, 2008, с. 81.
  12. Базунов, 2004, с. 141.
  13. Павсаний. I. 8, 2
  14. Корнелий Непот. Кимон, 1; Плутарх. Кимон, 4
  15. Суриков, 2008, с. 211.
  16. Суриков, 2008, с. 205.
  17. Геродот. VII, 151
  18. Суриков, 2000, с. 106.
  19. Плутарх. Кимон, 13
  20. Демосфен. XIX, 273
  21. Диодор. XII, 7

Література

  • Базунов Б. А. Кумиры стадионов Эллады. М.: Советский спорт, 2004. — ISBN 5-85009-933-6.
  • Маринович Л. П. Гражданин на празднике Великих Дионисий и полисная идеология // Человек и общество в античном мире. М.: Наука, 1998. — ISBN 5-02-009559-1.
  • Swoboda E. Kallias 2 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. Band X, 2. — Stuttgart: Alfred Druckenmüller, 1919.
  • Суріков І. Є. Античная Греция: политики в контексте эпохи: время расцвета демократии. М.: Наука, 2008. — ISBN 978-5-02-036984-9.
  • Суріков І. Є. Два очерка о внешней политике классических Афин // Межгосударственные отношения и дипломатия в античности. Часть 1. — Казань: Издательство Казанского Государственного университета, 2000. — ISBN 5-93139-066-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.