Гірнича промисловість Киргизстану

В К. нафта видобувається з 1901 р, а природний газ з 1960 р. Експлуатуються родов. Чангир-Ташське, Ізбаскентське, Майлі-Суйське-IV, Майлі-Суйське-III, Чигирчикське, Карагачське, Тогап-Бешкентське, Сузакське. Загальний експлуатац. фонд становить понад 300 свердловин. Осн. обсяг нафти добувається глибинно-насосним способом. Родов. розробляються методом штучної підтримки пластового тиску шляхом їх заводнення.

На початку XXI ст. державна нафтогазова компанія АТ Киргизнефтєгаз (Kyrgyzneftegaz), — основний продуцент вуглеводнів, — ідентифікувала 15 нових нафтових і газових полів у південному Киргизстані з резервами 1.6 млн т нафти і 4.9 млрд м³. газу. Компанія видобула в 2001 р 75,5 тис.т нафти і 32.7 млн м³. газу [Mining Annual Review 2002].

По території Киргизії проходять газопроводи Бухара — Ташкент — Бішкек — Алма-Ата і Майлі-Сай — Джалал-Абад — Кара-Суу — Ош.

Вугільна промисловість — найстаріша галузь промисловості. Експлуатація вугільних родов. К. почалася в XIX ст. (Наринське, 1890; Кок-Янгакське, 1896; Кизил-Кійське, 1898; Сулюктинське, 1900). В середині XX ст. освоєні Джергаланське, Каджи-Сайське і Мін-Кушське родов. Пізніше введений в експлуатацію кар'єр Алмаликський. Вугілля в осн. буре, використовуються як енергетичне. До 1980 р. галузь нарощувала обсяг видобутку. Його пік припадає на 1976-80 рр., коли в середньому на рік було видобуто понад 4,2 млн т вугілля. У 1990-х роках — на поч. XXI ст. (2002) діяло 12 вуглевидобувних підприємств, в тому числі 6 кар'єрів. Обвальне зменшення вуглевидобутку відбулося за період після 1991 р. В результаті у 2001 р. видобуто вугілля тільки 0,477 млн т. Видобуток вугілля ведеться на родовищах Кок-Янгак, Ташкумир, Абшир, Уч-Коргон, Алмалик, Сулюкта, Джергалан, Кара-Кіче, Мінкуш.

Передбачається зростання видобутку вугілля в 2002 до 580 тис.т. Станом на 1 січня 2002 р вугільна підгалузь мала 11 функціонуючих копалень і дві допоміжні. До 2005 заплановано збільшити видобуток вугілля до 1.0 млн т. Основний виробник вугілля в країні — компанія Kyrgyzkomur Corp. (Киргизвугілля, Kyrgyzugol).

Видобуток руд кольорових металів здійснюється з 1940-х років. Першими були освоєні Кадамджайське стибієве і Хайдарканське ртутне родов. У 50-і рр. XX ст. почали розроблятися Чаувайське ртутне, Терек-Сайське стибієве, Ак-Тюзське, Ак-Кульське, Боординське, Сумсарське і Канське поліметалічні родовища. У 60-і рр. XX ст. розпочата експлуатація Симапського ртутного родов. На їх базі було відкрито Кадамджайський стибієвий (первісток кольорової металургії Киргизстану, 1936 р), Хайдарканський ртутний і Киргизький гірничо-металургійний комбінати. Розробка руд ведеться підземним та відкритим способом.

Кадамджайський стибієвий комбінат — єдине в країнах СНД підприємство із закінченим циклом робіт. На початку XXI ст. у складі Кадамджайського стибієвого комбінату діють два підземних рудники — Кадамджай і Терексай. Сировинна база Кадамжайського рудника — родовища Кадамжай і Північний Акташ із запасами 6,3 млн т руди (95 тис.т сурми). Стибій-флюоритові руди родовища Північний Акташ характеризуються низьким вмістом стибію (0,51%) і підприємством не розробляються. Комбінат переробляє як місцеву, так і імпортну сировину з Росії і Таджикистану. У 1990 р. Кадамджайський комбінат виробив 17608 т стибію, зайнявши серед аналогічних виробників 3-є місце у світі після Китаю і Болівії, але в останні роки випускає близько 1200 т стибію і сполук. Ринки збуту — Росія, Узбекистан, Казахстан, Україна, Велика Британія, Венесуела, Корея і інш.

ДАТ «Хайдарканський ртутний комбінат» забезпечено запасами на тривалу перспективу. У 1998 р. на комбінаті виробництво Hg становило 630 т, флюоритових конц-тів 3200 т, антимонітових конц-тів 180 т із загальним обсягом продажу продукції на суму 3 млн дол. До складу комбінату у 2002 р. входять декілька рудників і фабрика збагачення плавикового шпату, ртутно-стибієвої сировини та металургійний завод для отримання ртуті. На однойменному родовищі добувають монометалічні ртутні і комплексні ртутно-стибієві руди. Запаси ртуті на родовищі Хайдаркан — 21 тис. т з середнім її вмістом в руді 0,17%. Основна продукція — металева ртуть і концентрат плавикового шпату. У 1990 р. тут було одержано 800 т ртуті, в 2000 р. при переробці комплексних руд отримано 600 т ртуті, 800 т концентратів стибію, 16 тис. т плавикового шпату. Стибієвий концентрат надходить на Кадамджайський стибієвий комбінат. Діє рудник Улугтау (Чонкой), на якому запаси ртуті становлять 22,7 тис. т при вмісті її в руді 0,26%. Бл. 90% продукції комбінату йде на експорт в Китай, США, Нідерланди. Комбінат планує переробляти ртутьвмісні відходи, накопичені на підприємствах Росії, Західної Європи, а також багаті руди невеликих родовищ гніздового типу (Адираккоо, Сарибел, Ташбулак і інш.), розташованих поблизу. Продукція постачається в Росію і інші країни СНД, Європи і Азії.

Переробка уранових концентратів на початку XXI ст. (2002) здійснюється на ГЗК ДАТ «Кара-Балтинський гірничорудний комбінат», який виробляє закис урану з хімічних концентратів природного урану; хімічні сполуки молібдену, вольфраму і олова з концентратів і відходів виробництва цих металів; афіноване золото і срібло в злитках з катодного і шліхового золота, сплавів Доре і промпродуктів. Поставниками сировини для комбінату, крім Киргизстану, є Казахстан, Росія, інші країни СНД. Продукція гідрометалургійного виробництва комбінату відповідає вимогам світових стандартів і експортується в Росію, Білорусь, країни Західної Європи і Північної Америки. Потужності підприємства дозволяють виробляти щорічно до 1200 т закису-оксиду урану, до 600–1000 т амонію молібденокислого, вольфрамокислих солей амонію, металевого олова, до 40 т афінованого в злитках золота і срібла. Подальші перспективи місцевої уранової промисловості пов'язують з освоєнням уран-молібден-ванадієвого родов. Сариджаз (8,2 тис. т урану з вмістом його в руді 0,022%) і Кизил-Омпульської групи уран-торіонітових розсипів (13,4 тис. т урану із вмістом 11 г/м³).

Активно розвивається золоторудна галузь. Перше підприємство з видобутку золота побудоване в 1986 р. на базі родовища Макмал, де щорічно добувають близько 2 т благородного металу. Кар'єрні запаси практично відпрацьовані. Вирішується питання про створення підземного рудника.

У 1997 р. видобуток золота в країні склав 17 т, у 1998 — 21 т, 2000 — 22 т, 2001 — 24,67 т. З них у 2001 р компанія Kyrgyz-Canadian Kumtor Gold Co. видобула 23.4 т, що на 1.9 т (12.3%) більше ніж у 2000.

В XXI ст. розвиток золотодобувної галузі є однією з пріоритетних задач ВАТ «Киргизалтин», створеного у 1992. «Киргизалтин» добуває золото на родов.: Кумтор, Макмал, Солтан-Сари, Джеруйське, Терек-Сайський рудник та ін. Запаси Кумтору експерти оцінюють в 500–700 т золота, держкомісія по запасах затвердила 285 т. балансових запасів, 22,8 т — забалансових (1995). У СП «Кумтор» (за участю канадської компанії «Камеко») з 1996 р. інвестовано 452,2 млн дол. США. З початку експлуатації тут вже видобуто понад 100 т золота. Річна продуктивність по руді — 6 млн т, по золоту — 20 т. Собівартість золота — 150–180 дол. за унцію. На місці виплавляється сплав Доре. Афінаж золота здійснюється на Карабалтінському комбінаті (60 км від м. Бішкек). При щорічному видобутку в 20-22 т кар'єрні запаси можуть бути погашені за 10 років. Подальша перспектива пов'язується з підземними рудовидобувними роботами. З 1986 р. на родовищі Макмал щорічно добувають з кар'єру від 1 до 2,4 т золота. У 2001 р стали переробляти золотовмісні руди з середнім вмістом золота 2,5 г/т. При позитивному розв'язанні цих проблем Макмальський золотодобувний комбінат додатково може добути до 22 т золота.

Найближчим часом намічається експлуатація ще двох родовищ золота. Англо-австралійською компанією «Норокс» — родовища Джеруй (75 т золота, руда із вмістом 6,3 г/т). Малайзійська гірничорудна компанія склала проект шахтної експлуатації родовища Талдибулак Лівобережний в Кемінському районі Чуйської області. Загальні запаси 110 т золота, промислового золота бл. 80 т, руда із вмістом Au 6 г/т). Курує проект освоєння родовища згідно з постановою уряду АТ «Киргизалтин».

З 1992 р. гірниче підприємство АТ «Енільчек» на родовищі Атжайлоо, а потім на дільниці Лісиста родовища Трудове добуває щорічно 30-70 тис. т руди, випускаючи 150–350 т олова і 90-120 т вольфраму в концентраті. Ринок збуту продукції — Росія та інші країни СНД. На базі олово-вольфрамового родовища Трудове (95,7 тис. т WO3 із вмістом 0,38% і 150 тис. т олова із вмістом 0,58%) почате будівництво Сариджазького комбінату з проектною продуктивністю 300 тис. т руди.

Декілька рудників, що діяли до 70-х років по видобутку свинцю і цинку законсервовані внаслідок виробки багатих руд.

Виробництво в Киргизстані Мо в 1998 р. становило 150 т.

ДАТ «Киргизький хіміко-металургійний завод» випускає 20 видів рідкісноземельної продукції (2002). Подальший розвиток і модернізація виробництва рідкісних земель, монокристалічного кремнію, кремнієвих пластин і епітаксіальних структур плануються в кооперації з підприємствами Росії: АТ «Уралрєдмєт», АТ «Подольський хіміко-металургійний завод», АТ «Ельма», АТ «Рєдмєт-сервіс».

З нерудних к.к. в К. добувають облицювальні матеріали (мармур, вапняк-черепашник, сієніти, граніти), сировину для цементу і вапна (суглинки, вапняк), пісок будівельний, глину цегельну, піщано-гравійну суміш, кам'яну сіль, бутовий камінь, сировину для керамзиту. Видобуток буд. м-лів і облицювальних каменів ведеться з 80-х рр. XX ст. на нових родов. сієнітів (Ак-Уленське), мармуру (Аримське), гранітоїдів (Каїндинське), вапняків (Сари-Ташське). Видобуток здійснюється відкритим способом із застосуванням шпуро-клинового методу відокремлення блоків від гірської маси, а також каменерізних машин. В К. розробляються бл. 60 родов. вапняків, глин, піску і гіпсу. Розробка ведеться відкритим способом з використанням бульдозерів, екскаваторів, скреперів. Кам'яну сіль видобувають на Чон-Тузському та Кетмень-Тьобінському родов.

Ташкумирський завод по виробництву полікристалічних кременів має потужність бл. 3 т/рік, що становить 25% світового попиту. Унікальне за величиною Чаткальське родовище воластоніту розробляє російська компанія «Нурскіф», що базується в Бішкеку. На базі гідромінеральних ресурсів країни діють ряд курортів і заводи мінеральних вод.