Гірнича промисловість Португалії

Гірнича промисловість Португалії

Загальна характеристика

На межі ХХ-XXI століть частка гірничодобувної промисловості в структурі ВВП країни невелика (бл. 1%). Основні галузі гірн. промисловості — видобуток вольфрамових руд і інших кольорових металів, піриту, залізних руд. Більшість великих гірничих підприємств знаходиться у власності держави. Зокрема, добувають вугілля, олово, титан, тантал, вольфрам, мідь, золото і срібло, уран, нерудні корисні копалини (камінь, глини, пісок) — див. табл. 1. Найбільші рудники розташовані на півночі країни. На початку XXI століття Португалія значною мірою була сфокусована на видобутку дорогоцінних і базових металів, переважно золота, міді і цинку.

Таблиця 1. — Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини в Португалії, т*

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах,  %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Барит, тис. т

100

100

85 (BaSO4)

 

Оксид берилію, тис. т.

2,4

3

0,1 (ВеО)

1,1

Вольфрам, тис. т

25

25

0,4 (WO3)

1

Залізні руди, млн т

350

700

37(Fe)

0,2

Золото, т

5

45

4 г/т

 

Мідь, тис. т

2600

4665

7,75 (Cu)

0,4

Пентоксид ніобію, тис. т

1

2

0,15 (Nb2O5)

0,01

Олово, тис. т

70

85

2,6

 

Свинець, тис. т

1500

2000

1,2 (Pb)

1,2

Срібло, т

6500

8000

40 г/т

1,2

Пентоксид танталу, т

150

200

0,03 (Та2O5)

0,2

Вугілля, млн т

72

118

 

 

Цинк, тис. т

4500

6000

4,4 (Zn)

1,6

Уран, тис. т

7,3

8,75

0,08

0,3

Окремі галузі

Видобуток вугілля в Португалії незначний. В кінці XX століття діяла шахта «Пежан», де розроблялися два пласти крутого падіння. Перспективним є видобуток енергетичного вугілля відкритим способом на родовища Ріу-Майор для постачання електростанцій. Низькосортний антрацит добувається поблизу міста Порту. Португалія імпортує вугілля.

Олово, мідь і цинк. Португалія має на початку XXI століття тільки два основних рудники металічних корисних копалин (к.к.): Neves-Corvo (в південному регіоні Алентежу) і Panasqueira (в східно-центральному регіоні країни). На Neves-Corvo видобувають мідь і олово. Оператор — Sociedade Mineira de Neves-Corvo, SA (Somincor), СП між португальською компанією Empresa de Desenvolvimento Mineiro (EDM) з 51% і Rio Tinto з 49%.

Копальня Neves-Corvo — один з основних центрів видобування металічних к.к. в Західній Європі. Експлуатується понад з 1988 року. На кінець 2001 року має геологічні запаси, к.к., що включають: 32.5 млн т мідних руд з сер. вмістом 5,05% Cu; 1.6 млн т олово-мідних руд з вмістом 9,95% Cu і 2,38% Sn; і 50.4 млн т комплексних руд з вмістом 5,99% Zn. Виробництво досягло піка 2.3 млн т руди в 1998. У 2001 на Neves-Corvo видобуто 2.0 млн т олов'яних і мідних руд, вироблено 344,3 тис.т мідних концентратів (24.1% Cu) і 2,1 тис.т олов'яних концентратів (57.4% Sn). Концентрати через порт Сетубал, що за 50 км на південь від Лісабона, експортуються в країни світу. Прибуток у 2000 році склав 8,5 млн. євро.

Видобуток уранової руди в П. ведеться понад 90 років. Уран добувається в двох рудних вузлах: Уржейріса і Гуарда. Руда збагачується.

Видобуток залізняку найбільш інтенсивно проводився у 1938-60 роках. Наразі зараз він незначний. Родовища залізняку розробляють у східній частині долини річки Дору.

Вольфрам. На кінець XX ст. П. — провідний продуцент вольфрамових концентратів в Зах. Європі. Розробка вольфрамових руд здійснюється на рудниках «Панашкейра» (Panasqueira) та «Борралья». Попутно вилучають мідь і срібло. Концентрати вольфрамових руд експортуються.

Підземний вольфрамовий рудник Panasqueira експлуатується Beralt Tin & Wolfram — дочірнім підприємством фірми Avocet Plc з Великої Британії. З 2002 року внаслідок нестійких світових цін на вольфрамову сировину фірма Avocet прийняла рішення сфокусувати свою діяльність на видобутку золота. За 12 місяців до 31 березня 2002 року Panasqueira виробив 90,0 тис. т концентратів вольфраму з 1,3 тис.т власне вольфраму.

Видобуток руд інших кольорових металів. П. — експортер піриту. При отриманні піритових огарків з піриту вилучають мідь, цинк, свинець, олово, срібло, золото.

Розробка неметалічних корисних копалин здійснюється в кінці XX століття близько 350 гірничодобувними підприємствами, які добувають вапняк, мармур, граніт, кислий порфір, габро, нефеліновий сієніт, барит, лепідоліт, кам. сіль, діатоміт, польовий шпат, гіпс, кварц, тальк. Осн. вид експорту — вироби з мармуру (блоки, плити). Гол. споживачі — Італія, Іспанія, ФРН.

Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк

Геологічні роботи в Португалії здійснюють: Геологічна служба Португалії та Служба розвитку гірничої промисловості. Розвідка, експлуатація і переробка знаходяться у веденні окружних управлінь, наприклад, Окружного управління гірничих робіт північних районів. Єдиного науково-координаційного центра в Португалії немає. Держава фінансує дослідження через мін-ва і спец. наукові центри. Крім того, наукові дослідження ведуться Лісабонською АН (засн. в 1779 році), Португальською асоціацією розвитку науки, науковими товариствами і приватними фірмами. Основні періодичні видання в галузі геології і гірничорудної справи: «Publicaçãо da Direcção- Geral de Minas e Serviços geológicos» (1948–1952), «Boletim de Minas» (з 1963 року).

Див. також

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.