Гірнича промисловість Чехії

Нафта та газ. Видобуток та споживання природного газу в Ч. в 1999 відповідно складали: 0,1 та 8,6 млрдм³. Більшу частину (86% в 2000 р) газу Ч. імпортує з Росії, Норвегії і Німеччини. З травня 1997 р. країна отримує 3 млрд куб.м/рік норвезького газу (за контрактом з Statoil); постачання газу в Чехію здійснює і німецький Ruhrgas. Чехія має довгостроковий контракт з Росією на транзит до 30 млрд м³ природного газу щорічно. Прогноз споживання газу в У. на 2005 р. — 10,6 млрд куб.м.

Вугілля. Видобуток кам. вугілля (млн т): 1990 — 22; 1994 — 17,4; 1998 — 16; 1999 −14; 2000 — 14,3; 2001 — 14,85 (Локер С., 2000, Лондон). У 2001 р. за видобутком кам. вугілля країна займала 16-е місце у світі. На 1999 р. діяло 2 вуглевидобувні компанії, 8 шахт з видобутку кам. вугілля.

Видобуток бурого вугілля у 1999 р. — 50,6 млн т. Працює 2 шахти та 11 розрізів.

Райони видобутку вугілля: Остравсько-Карвінський, Пльзеньський, Сх.-Чеський і Росицький, Півн.-Чеський та ін. бас. Видобуток кам. вугілля здійснюється підземним способом, а бурого переважно відкритим. У північній Чехії хижацький видобуток бурого вугілля призвів до серйозних негативних екологічних наслідків. Видобуток вугілля тут тісно пов'язаний з виробництвом електроенергії, оскільки велика частина її в країні виходить шляхом використання вугілля на потужних ТЕС.

Наземні комунікації технології підземного вилуговування урану. Чехія, Страж-под-Ральскем, Ліберецький край.

Уран. Видобуток уранових руд після вичерпання запасів родов. Яхимов перенесено в Зах. Чехію, в область міста Пршибрам — Пршибрам (гірничорудний район), в Зах. Моравію і г.ч. в Чеський крейдовий бас. (родов. Гамр-на-Езере), де корисні компоненти витягуються шляхом вилуговування.[1]

Залізо. У Чехії розробляється скарнове родов. Меденєц, що дає бл. 100 тис. т магнетиту.

Поліметали. Видобуток поліметалічних руд здійснюється на Кутна-Гора, розробляються також відвали родов. Пршибрам. У горах Есенікі розробляються родов. цинково-свинцевих руд Горні-Бенешов і Злато-Гори (з переважаючим видобутком мідних руд). Ґрейзенові родов. руд олова і вольфраму в Рудних горах (Красново, Циновец) розробляються в обмежених розмірах.

Видобуток нерудної сировини. Розробляються родов. кристалічного (у Півд. Чехії) і аморфного (в Півн. Моравії) графіту, а також флюориту на 4-х гірничодоб. підприємствах в Рудних горах. Каолін добувають в околицях м. Карлові-Вари та у Півд. Моравії. Крім того, видобувають бентоніт в околицях м. Мост. Великі родов. відомі по периферії Північно-Чеського бас. Видобуток скляних пісків ведеться в Чеському крейдовому бас. Видобувають також формівні піски, вапняки, полевошпатову сировину, базальти для кам. лиття, кам. сіль, азбест, тальк, діатоміт, перліт, облицювальні і виробні камені. У Чеському Середньогір'ї добувають також піропоносну породу що містить чеські гранати; у Півд. Чехії — молдавіти (тектити), що використовуються для ювелірних прикрас. Видобуток природних буд. м-лів ведеться на всій тер. Ч.

Видобуток нерудних матеріалів у Чехії в 1999 р (тис.т): бентоніт — 160, діатоміт — 37, графіт — 22, каолін — 879.

У 1716 в Яхимові було засн. перше у світі гірничо-металургійне училище. Кафедра гірничо-геол. наук в Карловому університеті в Празі була відкрита у 1763. У 1849 в Пршибрамі була засн. Гірнича академія, яка пізніше (в 1945) була переведена в Остраву. Геологія викладається на ф-тах університетів в Празі, Брно. Наук. роботи в галузі гірн. справи проводяться рядом галузевих та академічних інститутів. Видаються спец. журнали: «Casopis pro mineralogii а geologii» (з 1956), «Geologicky pruzkum» (з 1957), «Uhli» (з 1958), «Rudy» (з 1952), «Stavivo» (з 1920) та ін.

• Корисні копалини Чехії
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Чехії
• Геологія Чехії
• Гідрогеологія Чехії
• Сейсмічність Чехії
• Економіка Чехії
• Географія Чехії

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.