Плесецьке

Плесе́цьке — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 3849 осіб.

село Плесецьке
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Фастівський район
Рада Плесецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA32140090110095630
Облікова картка Плесецьке 
Основні дані
Засноване 1601
Населення 3849
Площа 9,855 км²
Густота населення 390,56 осіб/км²
Поштовий індекс 08622
Телефонний код +380 4571
Географічні дані
Географічні координати 50°13′16″ пн. ш. 30°06′31″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 172 м
Водойми р. Плиска
Відстань до
обласного центру		 35 км
Відстань до
районного центру		 18 км
Місцева влада
Адреса ради 08622, с. Плесецьке, вул. Центральна, 57
Карта
Плесецьке
Плесецьке
Мапа

 Плесецьке у Вікісховищі

Географія

Село розташоване в центральній частині Київської області, на південь від м. Київ; межує із смт Борова Фастівського району та Дзвінкове, Данилівка і смт Калинівка Васильківського району. Відстань від села до районного центру становить 18 км, від села до Києва — 35 км. Площа становить 10004 га.

Через село тече річка Плиська, права притока Унави. На захід від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Урочище Плиски».

Історія

Декомунізація

Згідно з законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» № 317-УІІІ, який був прийнятий Верховною Радою України 9 квітня 2015 року, зміні назв підлягають топоніми (географічні назви та назви вулиць і підприємств населених пунктів України), що мають комуністичне походження. Рішенням Плесецької сільської ради від 18 грудня 2015 року за № 36-ІІІ-VІІ перейменовано 5 вулиць села:

від Стародавніх часів до сучасності
Змієв вал в лісі поблизу Плесецького

Історія села Плесецьке налічує понад тисячу років, таким чином поселення є одним із найдавніших у Київській області. Виникнення Плесецького сягає часів Київської Русі, коли у 980-х роках князь Володимир будував по Ірпеню та Стугні укріплені лінії, пізніше знані як Змієві вали. Земляні насипи із дерев˙яним частоколом по верху прокладено від сучасного села Перевіз на річці Ірпінь через Плесецьке до сучасних сіл Скрипки та Хлебча. Це давнє городище в селі зветься «Замковище» (також «Валова школа»). Плесецьке городище захищало Київську землю з південного заходу. Тодішня назва Плесков Плесківського князівства, заселеного войовничими саками. Подібними замками по сусідству були городища в сучасних Жорнівці (тодішня назва невідома), Чорногородці (тодішня назва, можливо, Чернів), Великій Солтанівці (тодішня назва невідома)[1]. За часів монголо-татарської навали було ареною бойових дій, що підтверджується археологічними знахідками. В XVII ст. Плесецьке належало роду Аксаків. Універсалом гетьмана Б. Хмельницького від 11 січня 1651 село підпорядковувалось Києво-Братському монастирю, що було підтверджено царем Олексієм Михайловичем. В ході визвольної боротьби XVII століття село було спустошене.

Універсалом гетьмана І. Мазепи від 29 червня 1702 дозволялося утворення слободи та заселення території вихідцями з Правобережної України.

У XVIII столітті — осередок гайдамацького руху. 1768 року тут побував з гайдамаками Яків Довгошиєнко[2].

За монастирських часів у Плесецькому на місці давнішої була збудована нова церква Стрітення Господнього (закінчена 1784 р.). В 1786 р. на теренах Російської імперії відбулася секуляризація земельних володінь Православної Церкви, й село стало казенним маєтком.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Стрітення Господнього с. Плесецьке (приписні села с.с* Перевіз, Дзвінкове, Сподарець, Хлепча) XVIII ст. - Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського, з 1795 р. Васильківського Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київська губ.; Васильківських волості, пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/ples_001.xml

За адміністративно-територіальним поділом XVIII ст. село відносилося до Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського, з 1795 р. Васильківського пов. Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київської губ.

Урочище Плиски, пам'ятка природи ботанічна, лісове озеро

Станом на 1886 рік в селі Васильківської волості Васильківського повіту мешкало 2930 осіб, налічувалось 536 дворів, існували православна церква, школа, 5 постоялих будинків та 5 лавок[3].

В дореволюційний час жителі села мали тісні зв'язки з революційними організаціями Києва та Петербурга.

В роки Другої світової війни на території села діяв партизанський загін імені Героя Радянського Союзу Грилюка. В селі знаходиться пам'ятник загиблому першому секретарю ЦК ЛКСМ України Я. Хоменку. Про бої за визволення села від нацистських окупантів свідчать пам'ятники та обеліски загиблим.

В 1950 р. в Плесецькому велися археологічні розкопки, що підтвердили давню історію цих теренів. Найдавніші знахідки, зафіксовані у Плесецькому і його околицях, сягають другої половини І тисячоліття н. е. Дуже багатою є давньоруська спадщина Плесецького, що складається з городищ, валів та численних знахідок. Існує думка, що фортифікаційний комплекс, розташований на заплаві р. Плиски, у давньоруські часи був пунктом оборонної лінії укріплень на р. Стугні.

Після аварії на ЧАЕС у 1986 році до села було переселено мешканців села Варовичі Поліський району Київської області.

Теперішній час

Станом на 1 січня 2007 протяжність вулиць — 46 км. Село газифіковане. Працює загально-освітня школа 1-3 ступенів на 500 учнів, 8 приватних магазинів, медична амбулаторія, будинок культури, 2 бібліотеки, відновлює роботу плесецький гранітний кар'єр, є дитячий садок «Дюймовочка». Сільська футбольна команда «Плиска» — постійний учасник районних змагань та їх неодноразовий призер. Діє молодіжний та дитячий клуб «Світло», який проводить, крім регулярних зустрічей, для молоді, — екскурсії на велосипедах «Пізнаємо рідний край!», а для дітей літні табори з вивченням англійської мови.

Цікавий факт

8 серпня 2011 р в селі Плесецьке Васильківського району Київської області експертами був вирощений соняшник заввишки 4 м 17 см

Відомі люди

В селі народилася:

Серед вихідців села є досвідчені спеціалісти з різних галузей науки і техніки, а саме:

Галерея
  • Фото села Плесецьке
  • Мешканці села у 1848 році. П'єр де ля Фліз. Костюми селян державних маєтностей Київської губернії.
  • Одна з хат села, 2016 рік
  • Ставок у Плесецькому на річці Плиска
  • Змійові вали біля села Плесецьке
  • Змійові вали біля села Плесецьке

Див. також

Публікації
  • Є. Чернецький. До історії плесецької старовини: давній рід Шиденків у XVIII—XIX ст. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2008. — 30 с., ген. табл.

Примітки
  1. Лоза Юрій (ред.). Історичний Атлас України. Найдавніше минуле. — Київ: Видавництво «Мапа», 2010. — 300 с.-сс.157,225. ISBN 978-966-8804-24-3
  2. Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.