Давар

«Давар» (івр. דבר‎; букв. «Слово») — щоденна газета на івриті, яка видавалася в Підмандатній Палестині та Ізраїлі з 1925 по травень 1996 року[1].

івр. דבר‎‎
Країна  Ізраїль
Мова іврит
Видавець Q12407283?
Засновано 1925
Засновник Берль Кацнельсонd
Власник Гістадрут
Головний редактор Залман Шазар
Припинення публікацій 21 травня 1996
Головний офіс Тель-Авів-Яфо
en.davar1.co.il
 Давар у Вікісховищі

2016 року її перезапустили під назвою «Давар Рішон» (івр. דבר ראשון‎) як інтернет-видання ізраїльської профспілки «Гістадрут».

Історія
Перша сторінка першого номера газети «Давар»
Читання газети «Давар» в кібуці Га-Цоре'а

Газету «Давар» заснували Моше Бейлінсон (івр. משה בילינסון‎) і Берль Кацнельсон (івр. ברל כצנלסון‎), як газету профспілки «Гістадрут», і Кацнельсон став її першим редактором[2]. Перший номер вийшов 1 червня 1925 року під назвою «„Давар“ — Ітон Поалей Ерец Їсраель» (літ. «Давар — газета робітників Землі Ізраїльської»)[2].

Газета була успішною, видавалися кілька додатків, включаючи «Девар-га-Поелет» (івр. דבר הפועלת‎, «Давар працівниць», газета для жінок), «Га-Мешек-га-Шітуфі» (івр. המשק השיתופי‎, «Кооперативна економіка»), «Девар-га-Шавуа» (івр. דבר השבוע‎, «Давар цього тижня») і «Давар-лі-Йладім» (івр. דבר לילדים‎, «Давар для дітей»), а також профспілковий бюлетень «Ва'адкен» (івр. ועדכן‎, «Оновлення»). До 1950 року у видання було близько 400 співробітників і розгалужена система дистрибуції.

Після смерті Кацнельсона в 1944 році редактором став Залман Шазар (івр. זלמן שז"ר‎), згодом президент Ізраїлю. Хана Земер (івр. חנה זמר‎) редагувала газету з 1970 по 1990 роки[2].

1968 року, після формування Ізраїльської партії праці шляхом злиттям партій «Мапай» (івр. מפא"י‎), «Ахдут-га-Авода» (івр. אחדות העבודה‎) і «Рафі» (івр. רפ"י‎), «Ла-Мерхав» (івр. למרחב‎), видання «Ахдут-га-Авода», об'єдналося із газетою «Давар». Останній номер «Ла-Мерхав» вийшов 31 травня 1971 року, і «Давар» офіційно перейменували на «Давар — Ме'ухад-ім-Ла-Мерхав» (букв. «„Давар“ — об'єднаний з „Ла-Мерхав“»).

До 1980-х років у газети почалися серйозні фінансові труднощі. 1990 року, після виходу Земер у відставку, Йорам Пері (івр. יורם פרי‎) та Даніель Блох (івр. דניאל בלוך‎) стали співредакторами. Пізніше газету перейменували на «Давар Рішон», а Рон Бен-Ішай (івр. רון בן־ישי‎) став редактором. Однак 1996 року «Гістадрут» закрив газету. Будівлю видання на розі вулиць Мелчетта і Шенкіна в Тель-Авіві знесли, а на її місці звели житловий будинок.

2016 року «Давар Рішон» перезапустили як видання лише в Інтернеті[2]. У квітні 2019 року веб-сайт був закритий на кілька тижнів у зв'язку з трудовим спором, але знову відкрили з новою редакцією[3][4]. У жовтні 2019 року почало виходити версія англійською[5]. У січні 2020 року також додалася версія арабською[6].

Відомі журналісти
Дан Бен-Амоц

Виноски
  1. Segev, Tom (7 квітня 2009). Why did Ben Gurion call Begin a 'Hitlerist type'? Also, how to peruse articles from Jewish newspapers published during Israel's earliest days. (англ.). Haaretz. Процитовано 13 листопада 2020. «On June 1, 1925, a new daily newspaper appeared in Tel Aviv, called Davar. The paper came out continuously until 1996, and was generally considered an important publication.»
  2. Cashman, Greer Fay (8 червня 2016). Histadrut revives 'Davar' socialist newspaper online. The Jerusalem Post. Процитовано 25 жовтня 2016.
  3. ארגון העיתונאים ועובדי "דבר ראשון" עותרים נגד ההסתדרות וטוענים להתנכלות. גלובס (івр.). 21 квітня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  4. במתכונת חדשה: 'דבר העובדים בארץ ישראל' יוצא לדרך. דבר העובדים בארץ ישראל (he-IL). 1 травня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  5. English edition.. Davar (англ.).
  6. Arabic edition.. Davar (دڤر) (араб.).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.