Давидко Тадей Євстахійович

Тадей Євстахійович Давидко (1 січня 1939, с. Тарнава Дольна, нині Підкарпатське воєводство, Польща 2 серпня 2012, Тернопіль, Україна) — український актор, режисер Тернопільського українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, заслужений артист України. Чоловік народної артистки України Люсі Давидко.

Тадей Євстахійович Давидко
Тадей Євстахійович Давидко
Тадей Євстахійович Давидко
Народився 1 січня 1939(1939-01-01)
c. Тарнава Дольна, тепер Підкарпатське воєводство, Польща
Помер 2 серпня 2012(2012-08-02) (73 роки)
м. Тернопіль, Україна
Національність українець
Громадянство  СРСР Україна
Діяльність актор, режисер
Роки діяльності 1962—2012
Провідні ролі Гриць, Марко, Кузнєцов, Одоакр, Полоній
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Життєпис

Народився 1 січня 1939 року в селі Тарнава Дольна.

У 1946 році разом з батьками переселений на Західну Україну. Родина Давидків оселилася у Водяному.

Після школи закінчив Львівський культпросвітний технікум. У 1961 році закінчив театральну студію при Львівському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (класу О. Ріпка та Б. Тягна) та заочно філологічний факультет Львівського університету.

Театральна діяльність

У 1962—2012 роках працював актором Тернопільського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка. Тадей Євстахович був талановитим і вимогливим актором. Йому вдавалися як комедійні, так і драматичні ролі. Співав у багатьох музичних виставах. Він вмів розгледіти й оцінити талант на інтуїтивному рівні.[1]

Зіграв понад 400 ролей, серед яких:

  • Гриць («У неділю рано зілля копала» за Ольгою Кобилянською)
  • Марко («Мати-наймичка» за Тарасом Шевченком)
  • Михайло («Не судилось» Михайла Старицького)
  • Крижень («Ключі до щастя» Олекси Корнієнка)
  • Андрій («Тарас Бульба» за Миколою Гоголем)
  • Мустафа («Роман Міжгір'я» за Іваном Ле)
  • Кравцов («Голубі олені» Олексія Коломійця)
  • Дем'ян («Майська ніч» А. Осадчика)
  • Орест («Брате мій» Ярослава Верещака)
  • Петро («Наталка Полтавка» Івана Котляревського)
  • Андрій Дорош («Мертвий Бог» Миколи Зарудного)
  • Дейл Гардинг («А за тим пропав і слід» Дейла Вассермана)
  • Велутто («Моя професія — сеньйор з вищого світу» Д. Скарначчі, Р. Тарабузі)
  • Кузнєцов («Сильні духом» Д. Медведєва, А. Гребньова)
  • Полоній («Гамлет» Вільяма Шекспіра), Карпо («Суєта» Івана Карпенка-Карого)
  • Мусташенко («Закон» Володимира Винниченка)
  • Одоакр («Ромул Великий» Ф. Дуренматта)
  • Карпо («Житейське море» Івана Карпенка-Карого)
  • Комісар («Гуцулка Ксеня» Ярослава Барнича) та багато інших.

У 1972—1983 роках працював режисером Великоглибочецького народного самодіяльного театру Тернопільського району.

Вистави, поставлені Тадеєм Давидком:

Протягом останніх років життя хвороба зіграла свою основну роль. Перенесений інсульт вивільнив Тадея Євстаховича від сцени, а 2 серпня 2012 року перестало битися його серце. Похований у родинному склепі на Микулинецькому цвинтарі Тернополя.[3]

Примітки

  1. І. Папуша «І тихо пішов за межу…» // 20 хвилин (Тернопіль). — 2012. — 7 вересня.
  2. 1 січня. 70 років від дня народження Тадея Давидка // Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2009 рік : бібліогр. покажч. Вип. 19 / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Друневич ; ред. : О. Раскіна, Г. Жовтко ; відп. за випуск В. Вітенко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. — С. 19.
  3. 2 серпня 2012 р. помер заслужений артист України Тадей Євстахович Давидко // Драмтеатр. — 2012.

Джерела

Література

  • Давидко Т. Кожній роботі віддавав себе повністю: спогади / Т Давидко // Павло Загребельний у спогадах сучасників. — Тернопіль, 1998. — С. 40—42.
  • Про відзначення працівників культури і мистецтва державними нагородами Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР // Культура і життя. — 1991. — 29 червня. Звання «Заслужений артист УРСР» присвоєно Давидкові Тадею Євстахійовичу — артисту Тернопільського обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Шевченка.
  • Корнієнко О. Тернопільський театр ім. Т. Г. Шевченка / О. З. Корнієнко. — Київ: Мистецтво, 1980. — С. 30, 59, 62, 69, 78, 89: про Т. Давидка.
  • Русова Н. Перекреслені хрести // Вільне життя. — 1967, 5 квітня.
  • Медведик П. Мов два крила (Акторські силуети) // Вільне життя. — 1980, 12 грудня.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.