Давид Сарнов

Дави́д Абра́мович Сарно́в (рос. Дави́д Сарно́в, англ. David Sarnoff; 1891—1971) — американський зв'язківець і бізнесмен, один із засновників радіо- та телемовлення в США.

Давид Сарнов
рос. Давид Абрамович Сарнов
вересень 1922 року
Народився 27 лютого 1891(1891-02-27)
Узляни
Помер 12 грудня 1971(1971-12-12) (80 років)
Мангеттен, Нью-Йорк
Поховання Кенсіко
Громадянство Російська імперія
 США
Національність єврей
Діяльність підприємець, інженер
Знання мов англійська[1]
Заклад Корпорація RCA, NBC, Фонд братів Рокфелерів
Роки активності з 1906
Посада президент компанії
Військове звання бригадний генерал
Конфесія юдаїзм
Батько Абрам Сарнов
Мати Лія
Родичі Юджин Лайонс
У шлюбі з Лізета Германт (1894—1974)
Діти Томас Уорен Сарнов,
Едвард Сарнов,
Роберт Вільям Сарнов
Нагороди
Медаль Опору defaultМедаль Опору
Легіон Заслуг (Офіцер) (США)

Життєпис

Народився в єврейській родині Абрама та Лії Сарнових у містечку Узляни Ігуменського повіту Мінської губернії (нині село в Пуховицькому районі Мінської області Білорусі). У 1900 р. разом із батьком (та трьома братами з однією сестрою) переїхав до США. Навчався у хедері. Був вуличним продавцем газет після занять в Освітньому альянсі.

У 15-річному віці отримав роботу посильного в комерційній компанії (англ. Commercial Cable Company), вивчив азбуку Морзе і в 1906 р. вступив на роботу у Нью-Йорку як телеграфіст у телеграфну компанію (англ. Marconi Wireless Telegraph Company of America).

14 квітня 1912 р. він прийняв радіотелеграму про катастрофу лайнера «Титанік» й три доби підтримував зв'язок з рятувальниками. Врешті з-за цього завоював велику популярність, швидко просувався по службі та незабаром став інструктором, потім помічником головного інженера й комерційним директором компанії. Першим висловив ідею створення комерційного радіоприймача.

З 1919 р. працював у корпорації з виробництва радіоелектронної апаратури «RCA», з 1922 р. — її віце-президент, з 1930 р. — президент, в 1947—1970 рр. — голова ради директорів. У 1926 р. заснував «Національну радіомовну компанію» (NBC). З початку 1920-х років був радником десяти президентів США. У 1928 р. створив експериментальну телестанцію.

Під час Другої світової війни служив консультантом з питань комунікації при генералові Дуайтові Ейзенхауері, отримав звання бригадного генерала в Сигнальному корпусі США (1941—1945).

Давид Сарнов організував регулярне телемовлення в США (з 1939 р.). Під його керівництвом створена система кольорового телебачення, сумісна з чорно-білим (у 1949 р.), зроблено запис телепередачі відеомагнітофоном (у 1956 р.), знятий перший телевізійний художній відеофільм (у 1964 р.). Президент США Ліндон Джонсон, який знав його багато років, сказав у 1964 р.:

Ніхто краще не демонструє геніальність американської системи. Його зріст від хлопчиська-імігранта до керівника державного масштабу — це винятковий та одночасно надихаючий рекорд.

Брав участь у створенні систем космічного зв'язку, комп'ютеризації США. Міжнародний інститут інженерів-електриків заснував премію з його ім'ям за досягнення в галузі електроніки (у 1959 р.).

Він помер 12 грудня 1971 року. Похований у мавзолеї на кладовищі Кенсіко в Валхалі, невключеної території (англ. Hamlet) в межах міста Маунт-Плезант у штаті Нью-Йорк.

Нагороди

Примітки
  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  2. Fowle, Farnsworth (10 January 1974). «Mrs. David Sarnoff Dies at 79; Widow of Broadcasting Pioneer». The New York Times. p. 40. Retrieved 15 October 2016.

Джерела
  • (рос.) Анатолий Вейценфельд. Отец телерадиовещания // «Звукорежиссёр»: журнал. — 2005. — № 7. — С.74—78. — ISSN 0236-4298.
  • (рос.) Иванян Э. А., Энциклопедия российско-американских отношений. XVIII—XX века. — М.: Международные отношения, 2001. — 696 с. — ISBN 5-7133-1045-0.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.