Дагін Ізраїль Якович

Дагін Ізраїль Якович (1895, Мелітополь, Таврійська губернія, Російська імперія — 21 січня 1940(1940-01-21), СРСР) — співробітник ЧК-ОГПУ-НКВД СРСР, комісар державної безпеки 3-го рангу (1935). Начальник управління НКВС по Північно-Кавказькому краю.

Дагін Ізраїль Якович
Народився 1895
Мелітополь, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 21 січня 1940(1940-01-21)
СРСР
·вогнепальне поранення
Країна  СРСР
Національність євреї
Діяльність політик
Alma mater початкова школа
Учасник Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Членство Центральний виконавчий комітет СРСР
Посада депутат Верховної ради СРСР
Військове звання комісар державної безпеки 3-го рангу і солдат
Партія КПРС
Нагороди

Ранні роки

Народився в сім'ї шапкаря-єврея. Закінчив 3 класи початкової школи в 1908 році, потім працював на шапковій фабриці в Мелітополі. З 1915 року в Російській імператорській армії — рядовий 49-го Брест-Литовського полку, після поранення служив у запасному полку в Сімферополі. Після Лютневої революції був заарештований за антивоєнну агітацію, після 2-х місяців на гарнізонній гауптвахті дезертирував з армії. З жовтня 1917 командував ротою 1-го Сімферопольського загону Червоної гвардії і партизанським загоном. У червні 1919 вступив в РКП(б). У 1919 році — комісар банків в Мелітополі, член президії Миколаївського підпільного губкому КП(б)У (завідував військовим відділом і був військовим керівником, організатор повстання проти білогвардійців в Миколаївській губернії).

ВЧК-ОГПУ-НКВД

У ЧК з грудня 1919 року. Працював у Миколаєві (голова міської ЧК, секретар, заступник голови губернської ЧК), у Херсоні (голова прифронтовій ЧK в 1920–1921 рр.), У Криму (заступник голови Севастопольської ЧК, заступник голови Кримської ЧК, начальник Севастопольського окрвідділу ГПУ і начальник особливого відділу Чорного та Азовського морів у 1922–1924 рр.). Відповідальний за проведення в Криму червоного терору.

З 1924 року на Північному Кавказі — заступник начальника Терського губернського відділу, начальник Терського окрвідділу і оперсектора ОГПУ. З березня 1931 — помічник повпреда ОДПУ по Північно-Кавказькому краю по міліції, з серпня того ж року — помічник повпреда ОГПУ по Нижньо-Волзькому краю, з березня 1933 — заступник повпреда ОДПУ по Північно-Кавказькому краю. У січні 1934 — квітні 1937 — повпред ОГПУ і начальник УНКВД по Північно-Кавказькому (з лютого 1937 — Орджонікідзевському) краю. У квітні-червні 1937 — начальник УНКВД по Горьківській області. З червня 1937 — начальник 1-го відділу (охорони уряду) ГУДБ НКВС СРСР.

Член ЦВК СРСР в 1935–1937. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Заарештований 6 листопада 1938. Розстріляний 21 січня 1940 за вироком ВКВС СРСР. Не реабілітований.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.