Дамський роман
Дамський роман — жіночий, любовний або рожевий роман. В епоху сентименталізму та предромантизму з'являється перший умовний розподіл на «дамське» і « чоловіче» чтиво. Як «дамське», розглядається чтиво волаюче до почуттів, пробуджуюче фантазію, що дозволяє піти від повсякденної сірості твір, де присутній психологізм і дія пов'язана з любовною історією. Протягом XIX ст. поступово формується особливий клас літератури, створюваний жінками, для жінок і, як правило, про жінок.
Відмінні риси цього жанру
- зображення картини світу в жіночому сприйнятті (фіксація тих об'єктів і явищ, які складають «всесвіт жінки»;
- психотерапевтичний вплив саме на істот жіночої статі;
- в основі сюжету лежить якась романтична історія з обов'язковим щасливим фіналом;
- роман підноситься читачкам в гарній обкладинці з малюнками у вигляді сердечок, амурчиків, квіточок і інших атрибутів сентиментальності;
- на обкладинці обов'язково написане жіноче ім'я, хоча автором роману інколи може бути чоловік;
- дія роману відбувається в якихось незвичайних для сучасної жінки обставинах: в минулих століттях, в заморських країнах, в замках або на ранчо — загалом, там, де звичайна читачка напевно ніколи не була;
- назва роману як би натякає: мова піде про кохання, про почуття й пристрасті.
Завдяки всім цим особливостям у жінки чи дівчини, що взяла в руки книгу, вже заздалегідь створюється особливий стан: включається права півкуля головного мозку, відповідальна за емоції і переживання, і гальмується ліва півкуля, відповідальна за логічне мислення і здатність аналізувати[1].
Найбільш яскравими і першими представницями дамського роману вважаються: Клара Рів, Софія Лі, Енн Редкліф, Мері Шеллі, Джейн Остін, Жорж Санд, Елізабет Гаскелл, Емілі Бронте, Шарлотта Бронте, Джордж Еліот та інші.
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 28 грудня 2013.