Чик-літ

Чик-літ (англ. Chick lit) — жанр жіночої масової літератури. Твори авторок для, як правило, неодружених жінок двадцяти-тридцятирічного віку, які працюють, мешкають у великих містах і переймаються проблемами шлюбу, еротики, спілкування та споживання. Термін виник в англомовному світі й вживається з 1995 року. Великою популярністю книжки чик-літ завдячують телевізійному серіалові «Секс і Місто», в якому якраз і зібрані основні теми й мотиви чик-літ.

Походження терміну

«Чик» (англ. chick) — американський сленговий термін на означення молодої жінки, «ціпа»; «літ» (англ. lit) — скорочення від «література». Термін «чик-літ» створений аналогічно до «Чик-флік».

Термін вперше зустрічається в 1988 році як студентський сленговий вислів на означення курсу «жіночої літературної традиції». В 1995 році Кріс Мазза та Джеффрі Дешелл використали цей термін як іронічну назву антології жіночої літератури «Чик-літ: Постфеміністська художня література» (англ. "Chick Lit: Postfeminist Fiction"). Цей літературний жанр було визначено, як різновид постфеміністського письма, яке виходить за рамки архетипу «жінка-жертва» й зосереджується на особливостях жіночого досвіду сучасного західного світу. У 1996 році Джеймс Волкотт опублікував статтю в часописі «Нью Йоркер», що називалася (англ. Hear Me Pur), в якій використав термін «чик-літ», аби описати спостережену тим тенденцію до «дівчачості» (англ. girlishness), притаманну письменницям, авторкам особистих колонок чи рубрик в газетах. Література «Чик-літ» асоцієються переважно з творами на кшталт роману Гелен Філдінг «Щоденник Бріджет Джонс» чи Кендес Бушнелл «Секс і Місто».

Особливості жанру

Особливості жанру чик-літ[1]:

  • об'єднання мотивів традиційної казки та жіночого погляду на світ. Зазвичай героїня, як Попелюшка, проходить всі випробування, знаходить щастя і змінюється на краще;
  • історія закінчується класичним щасливим кінцем;
  • текст спирається на культурний код традиційних жіночих романів;
  • героїня чик-літа — сучасна незаміжня молода жінка в різних сферах її життя;
  • у чик-літі представлені гендерні особливості чоловіків і жінок, розкриті через мовний стиль. Концепт жінки відкривається від імені жінки, головної героїні; концепт чоловіка — з позиції жінки;
  • загальний тон оповіді є довірливо-нетривіальним, поєднуючи гумор та іронію;
  • сюжет розкривається від першої особи;
  • мова не є складною і хитромудрою, використовуються прості мовні конструкції, які легко читати й сприймати.

Твори в жанрі чик-літ відрізняються більшою реалістичністю та наближеністю до сучасного життя, ніж традиційні любовні романи.[2]

Див. також

Посилання
  1. Болонева Маргарита Леонидовна. О некоторых аспектах жанра чиклит // Вестник Иркутского государственного лингвистического университета. — 2014. — Вип. 2 (27). — ISSN 1997-0730.
  2. Владимирова М.С, Ватченко С.А. Ведущие поэтикальные характеристики тривиальной литературы и её субформы // Образование и наука без границ : Днепропетровский национальный университет им. Олеся Гончара, Украина. — 2012-12-07.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.