Даная
Дана́я (грец. Δανάη) — у давньогрецькій міфології дочка Акрісія, царя Аргосу і Еврідіки (або Аганіппи[1]). У мікенських текстах ім'я якогось божества?: Da-nwa[2]. Згадана в «Іліаді» (XIV 319).
Даная Δανάη | |
---|---|
Даная і золотий дощ, зображення на беотійському червонофігурному кратері, 450-425р. до н.е., Лувр | |
Мати Персея | |
Місцевість | Стародавня Греція, Аргос |
Батько | Акрісій |
Мати | Еврідіка (Аганіппа) |
Діти | Персей |
Пов'язані персонажі | Зевс |
Медіафайли у Вікісховищі |
Оскільки Акрісію було передбачено, що він буде убитий сином своєї дочки, то він ув'язнив Данаю в підземний мідний будинок і приставив до неї служницю. Зевс, полонений красою дівчини, проник до неї у вигляді золотого дощу[3] і запліднив її. У Данаї народився син Персей. Коли Акрісій почув у підземеллі голос дитини, він наказав стратити служницю, а Данаю змусив зізнатися, хто батько дитини. Не повіривши їй, коли вона назвала батьком Зевса, він уклав її з дитиною в ящик і наказав кинути ящик в море[4]. Дехто вважає, що її насправді спокусив Прет. Мідні покої в підземному будинку, де тримали Данаю, показували в Аргосі[5].
Хвилями ящик принесло до острова Серіфос, де рибалка Діктіс урятував матір з дитиною. Брат Діктіса, володар острова Полідект, закохався в Данаю. Завдяки Персеєві, що казково швидко виріс, Даная визволилася від переслідувань Полідекта й повернулася до Аргосу.
За італьським переказом, скриня з Данаєю й Персеєм припливла до Латіуму. Там Даная вийшла заміж за Пілумна і разом з ним заснувала місто Ардею[6]. Тому Турн, цар рутулів, нащадок Пілумна, називається у Вергілія тим, хто походить від древніх героїв Аргоса і Мікен.
Дійова особа сатиричної драми Есхіла «Ті, що тягнуть невід» (фр.47а Радт), трагедії Софокла «Даная» (фр.165-167 Радт), трагедій Евріпіда, Лівія Андроніка і Невія «Даная».
Ув'язнення дівчини на період статевого дозрівання в темному ізольованому приміщенні має численні етнографічні паралелі (див. Дж. Дж. Фрезер, «Золота гілка», глава 60).
На честь цього персонажу названо астероїд 61 Даная.
Див. також
Примітки
- Гигин. Мифы 63
- Предметно-понятийный словарь греческого языка. Микенский период. Л., 1986. С.141
- Софокл. Антигона 944—950; Гигин. Мифы 63
- Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека II 2, 2; 4, 1-2; 4, 4; Симонид, фр.38 Пейдж
- Павсаний. Описание Эллады II 23, 7
- Вергилий. Энеида VII 410; Первый Ватиканский мифограф II 55, 8
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання
- Даная // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.