Данилевська Надія Олександрівна
Наді́я Олекса́ндрівна Даниле́вська (*12 квітня 1960, м. Умань, Черкаська область, УРСР) — український педагог, поетеса, збирачка фольклору; членкиня НСПУ (1999); живе та працює в Києві.
Чоловік — український поет і етнолог Микола Ткач.
З біографії
Надія Олександрівна Данилевська народилась в Умані.
Закінчила Ніжинський інститут імені Миколи Гоголя.
Працює (2010-і) вчителем-методистом київської ЗОШ номер 186.
Н. О. Данилевська — лауреатка Чернігівської обласної ім. М. Коцюбинського (2007) та премії «Благовіст».
З творчого доробку
Н. О. Данилевська зібрала близько тисячі українських народних пісень, чимало інших видів та жанрів фольклору, етнографічних даних, здійснила описи місцевих говірок Чернігівщини. Вона — авторка понад 50 публікацій про фольклор та етнографію у періодиці (часописи та газети «Україна», «Українська культура», «Сільські обрії» тощо). У творчому доробку Надії Данилевської — малюнки та витинанки.
Більшість фольклорних записів, переважно пісень, Н. О. Данилевська видала у співавторстві з поетом і чоловіком М. Ткачем.
- Вибрана бібліографія:
- Власні поезії:
- Поезія (упорядкування збірок):
- «Великдень в українській поезії» (2009);
- «Поведу веселу Коляду» (2010).
- Фольклор, фольклористика та етнографія:
- «Вийди, вийди, Іванку» (1993);
- «Влечальний міст (джерела української міфології)» (1995);
- «Ішов Миколай» (2000);
- «Перетик: Фольклорно-етнографічний портрет українського села» (2000);
- «Хліб наш насущний» (2003);
- «Ой ти, Калито, рй медовая» (2004);
- «Просили батько, просили мати» (2005);
- «Чумарочка рябесенька» (2011);
- «Клен було, чим не дерево» (2014).
Є досвід публікації збірок пісень народного походження і авторських (власних та М. Ткача): «Ой ти, просо-волото» (2008), «Пісне моя» тощо.
Факт
Декілька пісень Надії Данилевської виконує хор «Гомін».
Джерело
- Дмитренко М.К. Данилевська Надія Олександрівна / стаття в УФЕ том. 1, К., 2018. — С. 333