Данилевський Іван Лук'янович

Іва́н Лук'я́нович Даниле́вський (Михайловський) (1751, м. Київ — 1807 р., м. см. невід.) — доктор медицини, один з перших представників соціальної гігієни в Російській імперії.[1] Також банківський діяч, директор Державного позикового банку Російської імперії. Батько військового історика Олександра Михайловського-Данилевського.[2]

Іван Лук'янович Данилевський
Народився 1751(1751)
Київ, Російська імперія
Помер 1807(1807)
Місце проживання Російська імперія
Alma mater Києво-Могилянська академія
Галузь медицина
Заклад Геттінгенський університет
Ступінь доктор медицини

Біографія

Навчався в Києво-Могилянській академії. Можливо, вивчав медицину у медико-хірургічній школі при Московському генеральному госпіталі.[3]

У вересні 1778 року був найнятий генералом Петром Милорадовичем за 250 рублів на рік як наставник для подорожі сина генерала Григорія і племінника Михайла.[4] Навчався разом із Григорієм 4 роки у Кенігсберзькому університеті. 1782 року Данилевський разом із Милорадовичами переїхав до Геттінгену, де поступив до медичного факультету у Геттінгенський університет.

Там 11 вересня 1784 року захистив докторську дисертацію «Про найкраще медичне управління». Присвятивши свою наукову працю проблемі удосконалення охорони здоров'я, Данилевський вважав, що держава має опікуватися здоров'ям населення. У своїй дисертації сформулював положення про необхідність проведення широких профілактичних заходів, організацію медичної допомоги під час пологів, охорону здоров'я дітей, фізичне виховання молоді, запровадження санітарної освіти та рекомендації санітарно-гігієнічного характеру. Німецький клініцист Петер Франк, який стояв біля витоків науки соціальної гігієни, повністю надрукував її у своєму журналі «Вибрані твори» як зразкову.[5] В німецькій пресі вона отримала дев'ять позитивних відгуків.

1786 року Данилевський повернувся на батьківщину. Продовжувати медичні дослідження не став, а почав працювати банківським робітником у Державному позиковому банку. Дослужився до посади директора правління цього банку.

Під час царювання імператора Павла І був запідозрений у поданні провокаційного листа до нього. Імператор, щоб відвести наклеп нагородив Івана Данилевського титулом дійсного статського радника і дозволив змінити прізвище на Михайловський, на честь свого переїзду до Михайлівського замку.

Родина

Син - Олександр, (1789-1848), генерал-лейтенант, військовий історик.

Примітки
  1. Иван Лукьянович Данилевский
  2. А. И. Сапожников Генерал-лейтенант А. И. Михайловский-Данилевский: карьера военного историка Новый часовой, 1997, № 5, стр. 45-48. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 16 квітня 2013.
  3. Іван Данилевський. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 27 липня 2010.
  4. Андрей Андреев. Русские студенты в немецких университетах XVIII — первой половины XIX века
  5. "Dеlecta opuscula", т. V, № 2, 70—126

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.