Данило Дажбогович Задеревецький

Данило Дажбогович «Волох» Задеревецький також Задеревицький[1] (нар. ? — пом. після 22 квітня 1424 чи 1427) — руський шляхтич гербу Корчак, галицький (1401) та жидавчівський староста[2].

Данило Дажбогович (Дамбогович) Задеревецький
Титул шляхтич
Посада Галицький староста
Жидавчівський староста
Діти Дмитро з Журова
Герб

Життєпис

1371 року володів принаймні одним власним селом – Задеревачем[3][4], отримавши в подальшому спочатку від королеви Єлизавети села Лисовичі, Дирин та Григорів, які межували з його маєтностями (1371 р.).

Від короля Ягайла 29 червня 1394 року отримав села Чагрів (Czachrowo), Загвіздя (Zahwozdzie) і Журів (Dziurow) з трьома присілками у Галицькому і Жидачівському повітах з умовою військової служби в два списи і десять стрільців[5][6][7][8].

У 1415 році Данило Задеревецький згаданий як свідок у ерекційному документі (видавалася землевласником і довічно закріплювала за церквою земельні угіддя та інші права), яким засновано жидачівський костел. Цей документ є єдиним, в якому Данило Задеревецький згаданий під прізвиськом «Волох» (dominus Danilo heres Zadarzewsko Wolosko dictus Milewkowic)[9]. Це прізвисько дало підстави науковцям вважати його вихідцем із Волощини, який рутенізувався.

Данило Дажбогович Задеревицький вірогідно помер після 22 квітня 1424 чи 1427 року[10].

Сім'я

Був одружений з невідомою на ім'я жінкою. від неї мав синів:

  • Дмитро з Журова (†після 1450 р.) — одружений з Юрковською гербу Гримала, сестрою Павла
  • Невідомий на ім'я син, який на думку А. Бонецького взяв своїм уділом Чагрів. Після його смерті село отримала дочка, ймовірно одружена з Івашком Чагрівським, стрийом і опікуном внуків Дмитра Даниловича у 1462 р.

Див. також

Примітки
  1. Михайло Грушевський. Запись руська 1473 р. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 66 – 67.
  2. Віталій Михайловський. Історія одного розмежування біля Крилоса в 1412 році // Вісник львіського університету. Серія історична. — Львів, 2010. — Вип. 45. — С. 521–544
  3. Kodeks dyplomatyczny Małopolski / Wyd. F. Piekosiński. Kraków, 1887. T. III: 1333–1386. Nr DCCCXLIV. S. 254–255
  4. Wyrostek L., Ród Dragów - Sasów na Węgrzech i Rusi Halickiej, Kraków 1932. S. 77
  5. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie / Podkierownictwem Z. L. Radzimińskiego przy współudziale P. Skobielskiego i B. Gorczaka. Lwów, 1887. T. I: 1366–1506. Nr XVIII. S. 17
  6. Володимир Розов. Українські грамоти. Том 1: XIV в. і перша половина XV в. — К., 1928. — 4 с. + 176 с. + 75 с. + IX с. Історично-Філологічний Відділ Української Академії Наук, Збірник № 63. С. 53–54. № 29
  7. Szelińska W., Tomaszewicz J. Katalog dokumentów pergaminowych Biblioteki Czartoryskich w Krakowie. Kraków, 1975. Cz. I
  8. Dokumenty z lat 1148–1506. Nr 274. S. 117
  9. AGZ. 1870. T. II. S. 65. Nr XXXIX; Tylus S. Fundacje kościołów parafialnych w średniowiecznej archidiecezji lwowskiej. Lublin, 1999. S. 243–244.
  10. Halecki O. Z Jana Zamoyskiego InwentarzaArchiwum Koronnego. Materiały do dziejów Rusi i Litwy w XV wieku. Kraków, 1917. S. 13

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.