Данишевський Олександр Володимирович

Народився 23 лютого 1984 року в місті Севастополь. Розпочав навчатись футболу в СДЮШОР-5 (Севастополь). У віці 15 років на одному з юнацьких турнірів Олександр був помічений скаутами «Динамо» (Москва), куди Данишевський незабаром і перейшов. 2000 року нападник потрапив в академію «Академіка» (Москва), але вже шість місяців потому Данишевський разом з партнерами по команді Андрієм Стрельцовим, Олександром Павленком і Андрієм Поповим перейшов у столичний «Спартак».

У дорослому футболі дебютував 2001 року виступами за «Спартак» (Москва), ставши з командою чемпіоном і володарем кубка Росії, але закріпитись у складі «спартаківців» не зумів, зігравши лише у 40 матчах чемпіонату. Через це протягом 2004–2005 років грав на правах оренди за «Хімки» у першому дивізіоні.

Олександр Данишевський під час виступів за «Жемчужину» (Сочі). 4 лютого 2010 року.

На початку 2006 року повернувся до Прем'єр-ліги, перейшовши в «Торпедо» (Москва), але знову закріпитись в еліті не зумів, через що вже влітку покинув клуб і став гравцем «Кубані», де тренер Павло Яковенко знав про сильні і слабкі сторони нападника по їх спільній роботі в «Хімках»[1]. За підсумками першого ж сезону краснодарці зайняли друге місце і вийшли в Прем'єр-лігу, де Данишевський провів ще півроку, після чого дограв сезон у «Ростові»[2]. В підсумку по завершенні сезону обидві ці команди вилетіли з вищого дивізіону.

На початку 2008 року підписав контракт з «Арсеналом» (Київ)[3]. Дебютував за «канонірів» 29 лютого в матчі Вищої ліги проти луганської «Зорі» (1:1), відігравши увесь матч. Всього ж до кінця сезону зіграв за киян 9 матчів в чемпіонаті.

Влітку 2008 року Данишевський повернувся до Росії, де став гравцем «Спортакадемклуба». У березні 2009 року він підписав однорічний контракт з «Анжі»[4], а наприкінці грудня 2009 року відправився в «Жемчужину» (Сочі)[5]. У березні 2011 року Олександр повернувся в «Хімки»[6], де провів ще півроку і покинув команду на правах вільного агента[7].

На початку 2012 року Данишевський підписав дворічний контракт з першоліговим «Севастополем»[8] і за підсумками сезону 2012/13 виграв командою першу лігу, проте основним гравцем так і не став.

У липні 2013 року Данишевський став футболістом білоруської «Білшини»[9]. У дебютній грі проти «Гомеля» він вийшов на заміну на 72-ій хвилині і через 3 хвилини відзначився голом, зробивши рахунок 3:1 на користь свого клубу. Всього за бобруйчан забив 5 голів, але після закінчення сезону в грудні 2013 року покинув бобруйський клуб.

У березні 2014 перейшов в «Зірку» з української Першої ліги[10], але вже в травні 2014 року контракт з кіровоградцями за взаємною згодою було розірвано[11].

У другій половині 2014 року виступав у другому дивізіоні Росії за севастопольський СКЧФ[12] (9 матчів, 1 гол), а після того як УЄФА заборонила кримським клубам брати участь в російських футбольних змаганнях, з 2015 року став грати за СКЧФ вже в чемпіонаті Криму.

2001 року дебютував у складі юнацької збірної Росії, взяв участь у 12 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 5 забитими голами.

2003 року залучався до складу молодіжної збірної Росії. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах, забив 3 голи.

• Чемпіон Росії: 2001
• Бронзовий призер чемпіонату Росії: 2002
• Володар Кубку Росії: 2002/03
• Фіналіст Кубка Росії: 2004/05
• Переможець Першої ліги України: 2012/13

• Данишевський Олександр Володимирович на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua