Даніель Відарт

Даніель Відарт (7 жовтня 1920, Пайсанду — 14 травня 2019) — уругвайський антрополог, письменник, історик та есеїст[2].

Даніель Відарт
Ім'я при народженні ісп. Daniel Darío Vidart Bartzabal
Народився 7 жовтня 1920(1920-10-07)[1]
Пайсанду, Уругвай
Помер 14 травня 2019(2019-05-14)[1] (98 років)
Fortín de Santa Rosad, Канелонес, Уругвай
Країна  Уругвай
Діяльність антрополог, письменник
Alma mater Національний університет Колумбії і Республіканський університет
Знання мов іспанська
Заклад Республіканський університет
Нагороди

Medalla Delmira Agustinid

Життєпис

Відарт — однин із найвизначніших соціологів регіону. У 2010 він був удостоєний Великої національної премії за інтелектуальну діяльність[3].

Помер у 2019 у віці 98 років.[4]

Праці
  • Tomás Berreta. La Industrial, Montevideo, 1946
  • Esquema de una Sociología Rural Uruguaya. Ministerio de Ganadería y Agricultura, Montevideo, 1948
  • Sociología Rural. Salvat, Barcelona, 2 vol. 1960
  • Teoría del tango. Banda Oriental, Montevideo, 1964
  • Los pueblos prehistóricos del territorio uruguayo. Centro Paul Rivet, Montevideo, 1965
  • Caballos y jinetes. Pequeña historia de los pueblos ecuestres. Arca, Montevideo, 1967;
  • El paisaje uruguayo. El medio biofísico y la respuesta cultural de su habitante. Alfa, Montevideo, 1967
  • El tango y su mundo. Tauro, Montevideo, 1967
  • Ideología y realidad de América. Universidad de la República, Montevideo, 1968
  • El legado de los inmigrantes (with Renzo Pi Hugarte), Nuestra Tierra, Montevideo, 1969-1970
  • Los muertos y sus sombras. Cinco siglos de América. Banda Oriental, Montevideo, 1993
  • El juego y la condición humana. Banda Oriental, Montevideo, 1995
  • El mundo de los charrúas. Banda Oriental, Montevideo, 1996
  • Los cerritos de los indios del Este uruguayo. Banda Oriental, Montevideo, 1995
  • La trama de la identidad nacional, Banda Oriental, Montevideo:
    • Tº lº Indios, negros, gauchos, 1997
    • Tº 2º El diálogo ciudad — campo, 1998
    • Tº 3º El espíritu criollo, 2000
  • Un vuelo chamánico. Editorial Fin de Siglo, Montevideo, 1999;
  • El rico patrimonio de los orientales. Banda Oriental, Montevideo, 2003
  • Cuerpo vestido, cuerpo desvestido. Antropología de la ropa interior femenina. (with Anabella Loy). Banda Oriental, Montevideo, 2000
  • Los fugitivos de la historia. Banda Oriental, Montevideo, 2009
  • Tiempo de Navidad. Una antropología de la fiesta. (with Anabella Loy). Banda Oriental, Montevideo, 2009.
  • Uruguayos. 2012
  • Tiempo de carnaval. 2013

Література
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Biografía del Prof. Daniel Vidart. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Шаблон:In lang
  3. Daniel Vidart recibe el Gran Premio Nacional a la Labor Intelectual 2018. Montevideo Portal. 11 вересня 2018. Шаблон:In lang
  4. Falleció el profesor y antropólogo Daniel Vidart a los 98 años. El País (ісп.). 14 травня 2019. Процитовано 14 травня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.