Даніїл де Боскет

Після призначення 28 листопада 1732 року інженером-капітаном-поручиком на першу вільну вакансію до літа 1735 року де Боскет був задіяний у проектуванні і будівництві фортифікаційних споруд, що входили до складу Української оборонної лінії — однієї з найпотужніших фортифікаційних систем, що будувалися в той час в Російській імперії. 1733 року будував Українську лінію від Білевської фортеці до річки Донця, заклав шість фортець від Української лінії до Дніпра. 1734 року йому доручили зведення всієї лінії і фортець по ній від Дніпра до Дінця, а також складання карт місцевості, планів та профілів фортець. Пізніше він також брав участь у Донській експедиції.

Після початку Російсько-турецької війни, у 1736 році керував будівництвом моста через Дніпро, яким переправлялась російська армія. Потім брав участь у штурмі Очакова: керував осадними роботами, укріплював фортецю і був у ній при турецькій осаді; особисто підірвав фортецю під час відступу російської армії. 1738 року за штурм і оборону Очакова отримав звання інженер-майора. У 1739 року як «головний інженерний офіцер» брав участь у Хотинському і Молдавському походах.

З 1740 року де Боскету доручили ремонт та будівництво всіх українських фортець і пунктів укріплень в Українському департаменті фортець: під його наглядом перебували полкові та прикордонні містечка від Смоленської губернії до Української лінії, Запорізької Січі та Азовського моря, всі редути й форпости по польському і турецькому кордонах. У 1743 році він отримав звання інженер-підполковника. В цей час де Боскет склав плани багатьох українських міст, зняв численні плани місцевості, виконував секретні завдання пов'язані зі зйомкою планів уздовж кордонів з Польщею і Туреччиною, а також був задіяний в особливо складних і важливих інженерних роботах.

У 1740-х роках у співробітництві з миргородським полковником Василем Капністом побудував на правому березі Дніпра кілька укріплень, зокрема: Петроострівський шанець на річці Висі; Новоархангельський шанець (1743) на річці Синюсі; укріплення у Крилові (1743) в гирлі річки Тясьмина; Орловський шанець у місті впадання Синюхи в Південний Буг. В 1745 році склав проект і керував роботами по зміцненню берега річки у Переволочній фортеці[3].

Серед значних робіт Даніїла де Боскета 1740—1750-х років:

• Модернізація Печерської фортеці (сер. XVIII ст.).
• Розробка проекту фундаменту Андріївської церкви.
• Керівництво роботами по зведенню на території Києво-Печерської лаври підпірного муру Дебоскета (роботи були завершені, ймовірно, іншим архітектором)[5].
• Плани Києва (1741, 1745).
• Карти «Задніпровських місць» (від гирла р. Тясмин, притоки Дніпра до гирла р. Синюха, притоки Південного Бугу, 1745)[2].