Даргавс

Даргавс (ос. Дæргъæвс) — село в Пригородному районі Республіки Північна Осетія — Аланія.

село Даргавс
ос. Дæргъæвс
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Північна Осетія
Муніципальний район Пригородний район
Код ЗКАТУ: 90240815001
Код ЗКТМО: 90640415101
Основні дані
Поштові індекси 363128
Телефонний код +7 
Географічні координати: 42°50′ пн. ш. 44°25′ сх. д.
Висота над рівнем моря 1412 м
Влада
Міський голова Бадтієв Володимир Майрамович
Мапа

Даргавс


Даргавс


 Даргавс у Вікісховищі

Адміністративний центр муніципального утворення «Даргавське сільське поселення».

Географія

Розташоване в південно-західній частині Пригородного району, на правому березі річки Гізельдон, в центрі полонини. Знаходиться в 37 км на північний захід від міста Владикавказ.

Етимологія

Походження назви селища має кілька пояснень ос. дуаргæс («воротар або захисник ущелини»), або від («довгий») + фæз («поляна»)[1].

Історія

Некрополь біля селища Даргавс

Місцевість, де розташовується селище, була заселена з епохи бронзового століття. Тут виявлено велику кількість археологічних пам'яток, в тому числі аланський могильник кінця I тисячоліття н. е.

В середні віки Даргавс був одним з головних центрів формування Тагаурської громади. Згідно з історичними і генеалогічними переказами, тут жив царевич Тага, родоначальник родів і прізвищ, які належали до вищого стану Східної Осетії. З Даргавс походили багато знатних (алдарських) прізвищ Осетії.

Переселення більшої частини жителів селища на рівнину почалося після заснування в 1763 році фортеці Моздок. У 1830 році під час повстання в Осетії в Даргавс увірвалися царські війська під командуванням генерала Абхазова. Безліч жителів було вбито, кілька веж було зруйновано. Керівники повстання були заслані в Сибір.

В даний час населення продовжує скорочуватися, що пов'язано зі сходом льодовика Колка у вересні 2002 року.

Населення

Чисельність населення
2002 [2] 2010
155→155

Архітектурні пам'ятники

Селище дуже багате різними архітектурними пам'ятками, особливо відоме бойовими вежами і «містом мертвих» (ос. Дæргъæвсы зæппæдзтæ), що складається з 97 склепів різного типу. На березі річки Уаллагдон знаходиться вежа (ос. мæсыг) Мамсурових, висотою в 16 метрів. Незважаючи на те що верхня частина башти зруйнована, вона вражає своїми розмірами і бездоганною якістю кладки. Арочний вхід розташовується на висоті 2 метрів; в разі небезпеки люди піднімалися по приставних дерев'яних сходах, які витягали за собою, замикаючи вхід окутими залізом дверима. Вежа Мамсурових є яскравим прикладом осетинського кам'яного зодчества, будівництво подібних веж могли собі дозволити тільки найбагатші родини.

Вежа Алікових височить над «містом мертвих», в кілометрі від селища, на схилі гори Рамінираг. Масиг має чотири балкончика (машикулі). Ця вежа контролювала підступи до Даргавс з боку Геналдонської ущелини. Відома також під назвою вежа Бадтієвих, які захопили вежу пізніше. Вежа сильно постраждала в результаті землетрусу в 1923 році.

На східній околиці аулу розташована житлова вежа Дегоєвих, поруч з якою виявлені руїни бойової башти Дегоєвих. Житлова вежа Дегоєвих представляла собою добре захищений будинок-фортецю, всередині якої знаходилися: вогнище, над яким висів ланцюг, різьблене дерев'яне крісло для старшого чоловіка (хістæр), низькі триногі столики для їжі (финг), видовбана з стовбура дерева діжка для води, дерев'яні саморобні ліжка, лавка, на полицях розставлявся дерев'яний і глиняний посуд, на стіні почесне місце займала холодна і вогнепальна зброя.

У Даргавс також існують з різним ступенем збереження наступні пам'ятки архітектури: комплекс Тароєвих, замок (галуан) Сахманових, вежа Джібілових, житлова вежа Сасієвих, вежа і ганах Байматових, а також безліч інших пам'ятників невстановленої приналежності.

У центрі села знаходиться меморіал загиблим в роки Великої Вітчизняної війни, навпроти нього через дорогу — пам'ятник Й. В. Сталіну[3].

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Цагаева А. Д. Топонимия Северной Осетии Ч.2. — Орджоникидзе, 1975.
  2. База данных "Этно-языковой состав населённых пунктов России"
  3. И. В. Сталин

Література

  • Гутнов Ф. Х. Даргавс // Века и люди: Из истории осетинских сел и фамилий. — Владикавказ : Ир, 2004. — С. 33—44. — ISBN 5-7534-0290-9.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.